Наукова бібліотека
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі(ДНТБ України, 2025) Крамаренко, Ольга; Ярошенко, Тетяна; Чуканова, Світлана; Рачинська, ОленаПідготовано за результатами виконання 1-го етапу науково-технічної роботи "Розробка методології та інструментарію моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, належного управління дослідницькими даними та їхньої відповідності принципам FAIR. Державний реєстраційний номер НДДКР: 0125U001079. Мета цих методичних рекомендацій — надати українським дослідникам практичний інструментарій для розміщення монографій у відкритому доступі. Рекомендації охоплюють увесь спектр питань: від розуміння переваг і викликів відкритого доступу до конкретних кроків щодо вибору платформи, укладення видавничих договорів, застосування відповідних ліцензій та забезпечення довгострокового збереження й видимості публікацій.Item Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу(ДНТБ України, 2025) Ярошенко, Тетяна; Чуканова, Світлана; Крамаренко, Ольга; Рачинська, Олена; Кучма, Ірина; Калюжна, НаталяПідготовано за результатами виконання першого етапу науково-технічної роботи "Розробка методології та інструментарію моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, належного управління дослідницькими даними та їхньої відповідності принципам FAIR". Державний реєстраційний номер НДДКР: 0125U001079. Ці методичні матеріали допоможуть закладам вищої освіти і науковим установам України створити і впровадити власні стратегії відкритого доступу до наукових здобутків науковців.Item Рекомендації щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті(ДНТБ України, 2025) Чуканова, Світлана; Ярошенко, Тетяна; Крамаренко, Ольга; Рачинська, ОленаПідготовано за результатами виконання 1-го етапу науково-технічної роботи "Розробка методології та інструментарію моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, належного управління дослідницькими даними та їхньої відповідності принципам FAIR". Державний реєстраційний номер НДДКР: 0125U00107. Мета рекомендацій: забезпечити уніфікований підхід до використання ліцензій відкритого доступу (Open Access, OA) для розміщення наукових результатів, зокрема публікацій (статей, монографій, препринтів), даних, програмного забезпечення, навчальних матеріалів і науково-технічної інформації в Інтернеті. Це сприятиме підвищенню доступності, видимості та впливу української науки, відповідності принципам відкритої науки, інтеграції України до європейського дослідницького простору (ERA) та глобальної екосистеми відкритої науки.Item Методичні рекомендації для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними(ДНТБ України, 2025) Ярошенко, Тетяна; Чуканова, Світлана; Крамаренко, Ольга; Рачинська, Олена; Кучма, ІринаПідготовано за результатами виконання першого етапу науково-технічної роботи "Розробка методології та інструментарію моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, належного управління дослідницькими даними та Їхньої відповідності принципам FAIR". Державний реєстраційний номер НДДКР: 0125U001079. Відкрита наука стала глобальним трендом у розвитку дослідницької діяльності, що передбачає вільний доступ до наукових публікацій, даних, методології та програмного забезпечення. Заклади вищої освіти (ЗВО) й наукові установи (НУ) відіграють ключову роль у впровадженні принципів відкритої науки, забезпечуючи максимальну прозорість, відтворюваність і доступність результатів досліджень. Для ефективного управління цими процесами та оцінювання прогресу необхідна система індикаторів моніторингу, яка дасть можливість відстежувати стан упровадження відкритого доступу на інституційному рівні для підвищення відкритості, інклюзивності й суспільного впливу досліджень.Item До питання моніторингу ефективності впровадження принципів відкритої науки в закладах вищої освіти та наукових установах України(2026) Чуканова, Світлана; Рачинська, Олена; Мельник, ГаннаУ статті представлено окремі аспекти створення методології та інструментарію моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та управління дослідницькими даними в закладах вищої освіти й наукових установах України. Обґрунтовано актуальність запровадження системного моніторингу відкритої науки на інституційному рівні як умови євроінтеграції та відповідності вимогам міжнародних грантодавців. Систематизовано певний міжнародний досвід та ключові ініціативи у сфері моніторингу відкритої науки. Запропоновано систему індикаторів моніторингу, що охоплює інституційну політику відкритого доступу, інфраструктуру репозитаріїв, публікаційну активність, управління дослідницькими даними, відкриті освітні ресурси, відкрите рецензування та проєкти громадянської науки. Описано технічні принципи побудови систем моніторингу, джерела даних та рекомендовані інструменти. Запропоновано практичні рекомендації щодо імплементації моніторингу та комунікації про його результати.Item Consequences of Russian colonial policy for the speech practice of Ukrainians : (on the adverbial equivalents of the word example)(2025) Sukhovets, YuliiaThe Ukrainian language, as the language of the people enslaved for several centuries, has always been subject to negative colonial influence. The policies of the Russian imperial and later Soviet reigns were particularly detrimental to it. One of the consequences of such actions is the mixed Ukrainian-Russian speech created on the territory of Ukraine, which is also called “surzhyk”. Negative changes have even affected the sphere of transitional units of the language system, among which there are also actively formed in dynamics adverbial equivalents of the word – differently formed combinations that approach the adverbial lexical-grammatical class of words in the Ukrainian language system.These findings, based on the material of Sashko Stolovyiʼs “Orynyn. Roman pro ste-lepnoho cholovika” (2024), raise intriguing questions regarding the nature and extent of the gradual, targeted destruction of the Ukrainian language system by the Russian colonial regime, which led, in particular, to a distorted perception of their language by Ukrainians. Despite his obvious mastery of the norms of the Ukrainian literary language, the author of the analysed novel actively uses mixed Ukrainian-Russian speech forms, mistakenly considering them ele-ments of the local dialect.In one text, only within the adverbial equivalents of the word, dialectal or uncodified and literary Ukrainian speech units interact with mixed Ukrainian-Russian speech forms with var-ying degrees of activity. On the one hand, there are significantly more literary Ukrainian units than mixed Ukrainian-Russian forms (28 vs. 16). However, on the other hand, there are consid-erably more mixed Ukrainian-Russian forms than distinctly dialectal (16 vs. 3) and uncodified Ukrainian forms (16 vs. 2). In mixed Ukrainian-Russian forms, phonetic, lexical, lexical-pho-netic, lexical-morphological, and lexical-phonetic-morphological interference is observed.Item Цифровий простір Могилянки : репозитарій та відкритий доступ(2025) Хорошок, ІринаПрезентацію "Цифровий простір Могилянки: репозитарій та відкритий доступ" представлено на вебінарі в межах Днів науки в НаУКМА 11 березня 2026 року.Item Дотримання академічної етики шляхом анонімізації даних(2026) Чуканова, СвітланаПрезентацію "Дотримання академічної етики шляхом анонімізації даних" представлено на вебінарі в межах Днів науки в НаУКМА 11 березня 2026 року.Item Звіт про роботу наукової бібліотеки НаУКМА у 2025 р.(2025) Чуканова, СвітланаЗвіт про роботу Наукової бібліотеки НаУКМА у 2025 році, що включає інформацію про структуру бібліотеки, фонд, кадровий склад, виробничі площі, бюджет, технічне обладнання, аналіз роботи за останні роки й т. і.Item Праці викладачів та професорів Національного університету "Києво-Могилянська академія", 2020-2022 рр. : бібліографічний покажчик(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Редько, Валентина; Павлів, Наталія; Чорна, Тетяна; Ярошенко, ТетянаЦей покажчик представляє наукові здобутки професорсько-викладацького складу та співробітників Національного університету "Києво-Могилянська академія" за три роки (з 2020 по 2022) і є продовженням започаткованого у 2005 р. видання "Праці викладачів та професорів Національного університету "Києво-Могилянська академія",1992–2002 рр." та наступних покажчиків: 2003–2007 рр., 2008–2010 рр., 2011–2013 рр., 2014–2016 рр., 2017–2019 рр. Основним джерелом інформації про публікації викладачів є щорічні наукові звіти кафедр Національного університету "Києво-Могилянська академія".Item Творчий світ крізь призму слова: путівник книжковою колекцією Віри Вовк у науковій бібліотеці НаУКМА : [каталог](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Павлів, НаталіяҐрунтовний книжковий каталог знайомить читача з книжковою та мистецькою спадщиною видатної української письменниці, перекладачки й мисткині Віри Вовк. Видання систематизує матеріали з фондів Наукової бібліотеки НаУКМА та розкриває багатство книжкової колекції письменниці, що збиралась десятки років, через її структурований опис. Каталог стане орієнтиром для дослідників літератури української діаспори, студентів, науковців і всіх, хто прагне глибше пізнати багатовимірний світ Віри Вовк.Item Етика роботи з даними в наукових дослідженнях(Державна науково-технічна бібліотека України, 2025) Чуканова, СвітланаУ сучасному світі дані є невід'ємною частиною наукових досліджень, але їх обробка, особливо коли йдеться про персональні дані, вимагає суворого дотримання етичних норм та законодавства, наприклад GDPR (General Data Protection Regulation) (Загальний регламент про захист даних). Актуальність теми зумовлена швидким зростанням обсягу даних, ризиками порушення приватності та потребою в етичних підходах, що забезпечують баланс між науковою користю та захистом прав осіб, що беруть участь у дослідженнях. Метою дослідження є узагальнення принципів етики роботи з даними з акцентом на анонімізацію як інструмент запобігання ідентифікації.Item Прийменниково-відмінкові форми в структурі прислівникових та прикметникових еквівалентів слова(Мажула Ю. М., 2025) Суховець, ЮліяМатеріали доповіді учасника ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (до 90-ліття від дня народження І. Р. Вихованця) "Українська мова в сучасному науковому вимірі", яка відбулася у м. Луцьк, 9–10 жовтня 2025 року.Item Марина Ткачук : біобібліографічний покажчик(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Павлів, НаталіяВидання продовжує серію "Вчені НаУКМА", яка презентує здобутки сучасного професорсько-викладацького складу університету. Біобібліографічний покажчик ознайомлює з науково-дослідною та науково-педагогічною діяльністю української науковиці, філософа й історика філософії Марини Леонідівни Ткачук. Для науковців, аспірантів, викладачів та всіх, хто цікавиться розвитком наукових досліджень у царині філософії, історії філософії, історії філософської і богословської освіти та релігієзнавства.Item Анонімізація даних. Використання відкритого програмного продукту Amnesia : [презентація](2025) Чуканова, СвітланаПрезентація виступу учасника до Міжнародного тижня Відкритого Доступу 2025, який відбувся 20–24 жовтня 2025 року. Міжнародний тиждень Відкритого Доступу — це можливість об’єднати зусилля наукової спільноти, обговорити сучасні виклики відкритої науки та знайти шляхи для справедливого поширення знань. Відкритий доступ сприяє інноваціям, підтримує ефективну державну політику та є ключовим у боротьбі з глобальними викликами, такими як зміна клімату та громадське здоров’я. У даній презентації висвітлено роль анонімізації даних та показано приклади використання відкритого програмного продукту Amnesia.Item Видимість українських інституційних репозитаріїв: проблеми та можливості : [презентація](2025-10-22) Реєс, Даніло; Калюжна, Наталія; Хорошок ІринаУ даній презентації представлено результати дослідження, присвяченого аналізу видимості українських інституційних репозитаріїв за чотирма критеріями: 1) застосування протоколу OAI-PMH; 2) використання постійних ідентифікаторів (ORCID, DOI, Handle); 3) інтеграція альтернативних метрик (Almetric, PlumX); 4) оцінка доменного авторитету вебсайту.Item Кому належить знання: роль інституційного репозитарію eKMAIR у відкритій науці : [презентація](2025) Хорошок, ІринаПрезентація виступу учасника до Міжнародного тижня Відкритого Доступу 2025, який відбувся 20–24 жовтня 2025 року. Міжнародний тиждень Відкритого Доступу — це можливість об’єднати зусилля наукової спільноти, обговорити сучасні виклики відкритої науки та знайти шляхи для справедливого поширення знань. Відкритий доступ сприяє інноваціям, підтримує ефективну державну політику та є ключовим у боротьбі з глобальними викликами, такими як зміна клімату та громадське здоров’я. У презентації висвітлено роль інституційного репозитарію eKMAIR у відкритій науці.Item Фонд № 27. Еппель Веніамін Леонардович. 22.04.1970 – 18.02.2013, інженер, літературознавець(2025) Сидорчук, ТаїсіяОпис документів постійного зберігання інженера, літературознавця Еппеля Веніаміна Леонардовича. Архівні документи Веніаміна Леонардовича Еппеля (1970-2013) надійшли до наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" (далі: НаУКМА) у 2013 році разом з його бібліотечною колекцією від його сестри Г. Л. Еппель після смерті В. Еппеля. Книжкова колекція В. Еппеля рішенням комісії по фондах наукової бібліотеки НаУКМА отримала статус особової колекції і нараховує 17 858 примірників книг. Усі назви книг представлені в електронному каталозі наукової бібліотеки НаУКМА. Архівні документи В. Еппеля були виокремлені поступово з книжкової колекції в процесі її опрацювання. В результаті систематизації та упорядкування архівних документів створено опис № 1 архівного фонду В. Еппеля, який включає 98 одиниць зберігання.Item Принципи FAIR у науці: формування компетенцій для належного управління даними досліджень(2025) Ярошенко, Тетяна; Чуканова, СвітланаЗбільшення обсягів і важливості дослідницьких (наукових) даних зумовлює появу відповідних політик, стандартів, інфраструктур, у яких важливу роль відіграє належне та контрольоване управління даними. Мета статті– узагальнити основні поняття й тенденції у сфері управління дослід-ницькими даними, проаналізувати відповідний міжнародний досвід і основні вимоги до знань та навичок для фахівців, які працюють у сфері управління даними в університетах і наукових установах.Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні методів аналізу й синтезу, що дало змогу досягти окресленої мети статті й отримати обґрунтовані висновки. Теоретичні ме-тоди аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять і визначити структуру компетентностей фахівців з управління дослідницькими даними. Наукова новизна отриманих результатів. У роботі систематизовано основні тенден-ції, політики, стандарти щодо принципів управління дослідницькими даними з огляду на виклики відкритого доступу й відкритої науки; на основі міжнародного досвіду визначено основні вимоги до фахівців з управління даними, які варто врахувати в науковій практиці загалом і в освітніх програмах зокрема. Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію сучасної наукової комуні-кації, зважаючи на потребу відкривати не тільки публікації про результати дослідження, а й самі дані. Наголошено на важливості управляти даними дослідження на всіх етапах його життєвого циклу, а також на потребі відповідної професійної підготовки фахівців у цій царині як у межах формальної освіти, так і через навчання впродовж життя. Подано комп-лексну структуру ключових компетентностей, необхідних для ефективного керування да ними за принципами FAIR упродовж усього життєвого циклу дослідження, у томучислі розуміння типів і форматів даних, методик укладання планів управління даними, знання відповідних інформаційних технологій, а також законодавчої та нормативної бази. Не менш важливим є знання відповідної предметної сфери, а також навички міжособистіс-ного спілкування та пов’язані з ними особистісні характеристики, навички навчання та адвокації. ВУкраїні все ще досить небагато фахівців з управління дослідницькими да-ними, які мають спеціальну кваліфікацію щодо даних. Більшість з них навчалася «на ро-боті» й через цільовий професійний розвиток (масові відкриті онлайн-курси, семінари, вебінари тощо); усе ще немає професійного стандарту такого фахівця (хоча його почали розробляти); бракує спеціальних освітніх програм. Розроблення професійного стандарту фахівця з управління даними, а також відповідних навчальних програм формальної і не-формальної освіти за участю різноманітних учасників (університетів, наукових установ, бібліотек), створення та функціонування відповідної інфраструктури, зокрема центрів компетенції в галузі управління дослідницькими даними, репозитаріїв даних, сприятиме ефективному впровадженню відкритої науки та належного управління дослідницькими даними.Item Comparative analysis of ChatGPT and Re3Data.org for finding data repositories in social science(2024) Chukanova, SvitlanaArtificial intelligence (AI) is increasingly important in scholarly communication. Despite concerns about academic integrity compliance, AI tools offer potential benefits for researchers navigating the complex landscape of research data repositories. This study explores whether Chat Generative Pre-training Transformer (ChatGPT) can effectively identify and recommend quantitative and qualitative datasets in social sciences. We compare how ChatGPT (version 3.5) identifies data repositories versus the specialized Re3Data.org registry. The results revealed that ChatGPT can respond with relevant repository recommendations that complement rather than duplicate those found through Re3Data.org, providing researchers with a broader range of options. Standard searches using Re3Data.org offered more structured results with disciplinary categorization, while ChatGPT provided repositories with richer contextual information about their contents. In specialized searches for datasets on generative AI in academic contexts, ChatGPT demonstrated the ability to identify specific datasets across multiple repositories with detailed metadata. However, when asked about broader empirical trends, such as the proportion of quantitative versus qualitative research, ChatGPT could only provide generalized responses without precise statistics, highlighting its limitations in accessing current empirical data. The conclusion reached is that while ChatGPT cannot yet generate repository data of suitable quality for advanced-level analyses in all contexts, it is a valuable complementary tool to traditional repository registries. As AI tools continue to develop, educators and scholars must shift their focus from negative expectations to the practical benefits these tools can provide in research data discovery.