Abstract:
Пізні романи Ф. М. Достоєвського вражають релігійним одкровенням і послідовним християнським світобаченням, що дидактично втілюється в текстах письменника, входження у які завжди викликає безліч відчуттів і думок. Та, перш за все, читач ніби перебуває в стані певної дезорієнтації від інтригуючих і ускладнених сюжетних лабіринтів, його приваблюють дуалістично-опозиційні образи та полісемантичні символи, ключ до розуміння яких слід шукати в Біблії, фольклорі, літературі попередніх епох, зокрема Середньовіччя, з корпусу текстів котрої письменник активно опрацьовував і творчо інтерпретував апокрифи і агіографічні твори, що ми й спробуємо показати у цій студії.
