Abstract:
У статті досліджено життєві шляхи братів Петра, Арсенія, Данила і Феофана Лебединцевих, випускників КДА 1840-х — початку
1850-х років. Біографії братів Лебединцевих не вкладаються у звичну чорно-білу схему "поневолення України
російським колоніалізмом". З одного боку, вони, уникнувши асиміляції домінуючою культурою, увійшли до
кола діячів, які закладали підвалини української національної самосвідомості. А з іншого боку, успішно скориставшись соціальним ліфтом, який працював у імперії,
були ефективними функціонерами апарат державно-
го чи церковного управління, відомими церковнослужителями, науковцями і освітянами й у цілому зберігали реноме лояльних до самодержавної влади службовців.
Очевидно, що брати Лебединцеви уособлювали специфічний тип історичних діячів. Мета цієї розвідки — з’ясувати, які риси були йому притаманні та як вплинуло
навчання у КДА на його формування.