Abstract:
Події останніх років у нашій країні, попри всю їхню драматичну неоднозначність,
мали той позитив, що виявили слабкі місця в стратегії літературної освіти. З’ясувалося,
що наша освітньо-педагогічна справа механічно орієнтувалася на модерністичну модель педагогіки далекого XVIII ст., яка в умовах уже нового, постмодерного світопорядку розпадається
буквально на очах. Учитель відчуває на уроці
небачений досі "опір матеріалу", коли по-новому
сформований підліток уже не схильний довіряти його слову в питаннях вибору життєвих цінностей, норм поведінки, духовних орієнтирів і... художніх творів для вивчення! Чи достатньо
враховують розробники стратегії національної
освіти нові виклики реальності? Спробуємо в
нашій статті привернути увагу до деяких важливих обставин.
