Право на мирні зібрання : теоретичні, практичні та порівняльно-правові аспекти : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

dc.contributor.advisorКозюбра, Микола
dc.contributor.authorСереда, Максим
dc.date.accessioned2019-04-26T13:04:08Z
dc.date.available2019-04-26T13:04:08Z
dc.date.issued2019-04-26
dc.description.abstractДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2019. Узагальнений короткий виклад змісту дисертації. У дисертації досліджується право на свободу мирних зібрань, його генезис і розвиток, практика національних та міжнародних судів щодо реалізації цього права. На підставі дослідження зроблено узагальнення та вироблено рекомендації щодо зміни національного законодавства і практики. Розділ I "Право на мирні зібрання: етапи становлення та розвитку, природа та ознаки" присвячено дослідженню розвитку інституту права на мирні зібрання у його історичному та правовому аспектах. У розділі розкрито питання генезису свободи мирних зібрань, простежено процес його перетворення з моральної категорії у суб’єктивне право на прикладі провідних західних країн, а також України, Росії та держав Далекого Сходу; визначено сучасні тенденції розвитку цього права. Автор аналізує ознаки, сукупність яких дозволяє визначати певне суспільне явище як мирне зібрання та робить висновок, що мирні зібрання як юридична категорія характеризуються: а) усвідомленою (осмисленою) зустріччю групи осіб, б) метою якого є публічне висловлення або формулювання спільних поглядів в) у певному фізичному місці (території, маршруті) г) що проходить у мирний спосіб. Досліджується також співвідношення права на мирні зібрання з правом на свободу вираження поглядів, правом на свободу об’єднань, правом на колективне звернення та правом на повстання, аналізуються підходи вчених до дискусійних питань класифікації права на мирні зібрання. У розділі II "Міжнародні стандарти з прав людини та їх особливості щодо права на мирні зібрання" проаналізовано місце права на мирні зібрання у системі міжнародних стандартів прав людини та зроблено порівняльно-правовий аналіз практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, дисертант зробив висновок, що міжнародні стандарти права на мирні зібрання є складною дворівневою структурою. З одного боку вони складаються з сукупності еталонних принципів та норм, щодо яких держави надають безпосередню або опосередковану згоду. З іншого боку до них належить норми, що розвивають, конкретизують та уточнюють положення щодо захисту права на мирні зібрання, які знаходять своє відображення у документах авторитетних міжнародних організацій та установ, що займаються правами людини. До таких найбільш авторитетних джерел м’яких міжнародних стандартів права на мирні зібрання передусім належать документи, підготовлені експертами Венеційської комісії, БДІПЛ ОБСЄ та офісом Спеціального доповідача ООН з питань права на свободу зібрань та асоціацій. У розділі автор також узагальнює підходи Європейського суду з прав людини щодо свободи мирних зібрань відповідно до критеріїв, які використовує Суд під час розгляду по суті скарг про порушення статті 11 Конвенції. У розділі III "Право на мирні зібрання в Україні: стан забезпечення та перспективи його удосконалення" проаналізовані недоліки українського законодавства та практики щодо свободи мирних зібрань, запропоновано шляхи їх вирішення. Зокрема, зроблено висновок, що джерела права на мирні зібрання, які використовуються сьогодні, містять чимало прогалин, суперечностей та характеризується високим ступенем невизначеності. Такий стан речей у вітчизняному законодавстві порушує принцип правової визначеності, відкриває широке поле для зловживань, і не дає змоги громадянам з достатнім ступенем вірогідності передбачити наслідки своєї поведінки, правомірної чи протиправної. Для виправлення цих недоліків автор на підставі дослідження національного та іноземного законодавства та практики пропонує внести низку змін до національного законодавства. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у сукупності одержаних даних щодо об’єкту дослідження, які становлять пізнавальну цінність, а також дозволяють вирішувати актуальні питання у сфері забезпечення та захисту свободи мирних зібрань в Україні. Зокрема: вперше: - прослідковано процес перетворення права на мирні зібрання з моральної категорії на суб’єктивне право у контексті культурно-історичних особливості суспільств та країн Європи, Америки та Азії. Зроблено висновок, що розвиток у суспільстві ідей політичного лібералізму та поширення конституційного парламентаризму є визначальним для утвердження права на свободу мирних зібрань як суб’єктивного права; - систематизовано практику Європейського суду з прав людини щодо свободи мирних зібрань відповідно до критеріїв, які використовує Суд під час розгляду по суті скарг про порушення статті 11 Конвенції. За результатами узагальнення сформульовано таку послідовність викладу підходів Європейського суду щодо мирних зібрань: а) аналіз наявності втручання у право на свободу мирних зібрань б) законність втручання в) легітимність цілей втручання г) необхідність втручання у демократичному суспільстві; - з урахуванням особливостей української судової практики щодо мирних зібрань, визначено рекомендації щодо виправлення недоліків у правозастосуванні. А саме: уникати розширювального тлумачення визначених Конституцією підстав для обмеження свободи зібрань, використовувати підходи Європейського суду щодо використання принципу пропорційності під час балансування інтересів учасників мирних зібрань та інших громадян тощо; - запропоновано основні напрями удосконалення правового регулювання свободи мирних зібрань в Україні з урахуванням змін у правозастосуванні після подій "Революції Гідності". Зокрема: закріпити позитивні обов’язки держави щодо проведення мирних зібрань на законодавчому рівні; визначити порядок і строки повідомлення про проведення мирних зібрань для тих випадків, коли організатори мирних зібрань потребують від держави виконання позитивних обов’язків; скасувати дискримінаційне регулювання щодо організації мирних зібрань представниками трудових колективів тощо; дістали подальшого розвитку: - розуміння поняття "мирні зібрання" як правового явища, що характеризується: а) усвідомленою (осмисленою) зустріччю групи осіб, б) що відбувається з метою публічного висловлення або формулювання спільних поглядів в) у певному фізичному місці (території, маршруті) г) та проходить у мирний спосіб; - аргументація, яка дозволяє визначити співвідношення права на свободу мирних зібрань з суміжними правами та свободами; - розуміння сучасних тенденцій права на мирні зібрання,зокрема, щодо посилення ролі міжнародних організацій, судових та квазісудових установ у гарантуванні права на мирні зібрання на глобальному рівні; удосконалено: - аргументацію, відповідно до якої право на мирні зібрання слід відносити до індивідуальних прав людини, що реалізується шляхом колективних дій; - розуміння міжнародних стандартів права на мирні зібрання як явища з дворівневою структурою; з одного боку вони складаються з сукупності еталонних принципів та норм, щодо яких держави надають безпосередню або опосередковану згоду, з іншого – до них належить норми, що розвивають, конкретизують та уточнюють положення щодо захисту права на мирні зібрання, які знаходять своє відображення у документах авторитетних міжнародних організацій та установ, що займаються правами людини; 6 - теоретичні висновки щодо зв’язку позитивних обов’язків держави щодо мирних зібрань та рівня поінформованості держави про заплановане проведення мирних зібрань; - аргументацію, відповідно до якої право на мирне зібрання хоча і може бути елементом політичної дії та розглядатися як непрямий еквівалент участі у державних справах, однак віднесення його до прав "громадян" суперечитиме правовій природі цього права. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання отриманих результатів у таких сферах: у науковій – для поглиблення наукових знань щодо правової природи явища "мирні зібрання", його сутнісних ознак та генезису, а також щодо класифікації права на свободу мирних зібрань та його співвідношення з суміжними правами; в освітній – для сприяння навчальному процесі при вивченні курсів та спецкурсів із загальної теорії права, конституційного права та прав людини; у правозастосовній – для подолання виявлених недоліків у реалізації права на мирні зібрання та його судового захисту; у нормотворчій – для заповнення прогалин у законодавчому регулюванні щодо забезпечення права на свободу мирних зібрань в Україні.uk_UA
dc.description.abstractThesis for obtaining a Candidate Degree in Legal Sciences (Doctor of Philosophy) in specialty 12.00.01 "Theory and History of State and Law; history of political and legal studies". - National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2019. The dissertation examines the right to freedom of peaceful assembly, its genesis and development, the practice of national and international courts in the exercise of this right. Based on the research certain conclusions and recommendations concerning national legislation and law enforcement have been made. Section I "The Right to Peaceful Assemblies: Stages of Establishment and Development, Nature and characteristic features" is devoted to the study of the roots of the Institute of the Right to Peaceful Assemblies in its historical and legal aspects. The section deals with the issue of the genesis of freedom of peaceful assembly, the process of its transformation from a moral category into subjective right through cultural context of the leading western countries, as well as Ukraine, Russia and the Far East States. The author analyzes the characteristic features, the totality of which allows to determine a certain social phenomenon as a peaceful assembly and concludes that peaceful assemblies as a legal category are characterized by: a) conscious meeting of a group of persons; b) whose purpose is to publicly express or formulate common views; c) in a certain physical place (territory, route) d) in a peaceful manner. The significant part of the Section I devoted to correlation between the right to peaceful assembly with other fundamental rights such as the right to freedom of expression, the right to freedom of association, the right to collective appeal and the right to uprising against tyrannical government. In Section II "International human rights standards and their peculiarities regarding the right to peaceful assembly" the author analyzed the place of the right to peaceful assembly in the system of international human rights standards and made the conclusion that the international standards on the right to peaceful assembly are a complex two-tier structure. On the one hand, they consist of a set of reference principles and norms for which States provide direct or indirect consent. On the other hand, they include rules for developing, specifying and clarifying the provisions for the protection of the right to peaceful assembly, which are reflected in the documents of authoritative international organizations and institutions dealing with human rights. Among the most authoritative sources of soft international standards for the right to peaceful assembly are, above all, documents prepared by the experts of the Venice Commission, the OSCE ODIHR and the Office of the UN Special Rapporteur on the right to freedom of assembly and association. In the section, the author also summarizes the approaches of the European Court of Human Rights regarding the freedom of peaceful assembly in accordance with the criteria used by the Court when considering the merits of complaints about violation of Article 11 of the Convention. Section III "The Right to Peaceful Assemblies in Ukraine: the current legal status and prospects for its improvement" devoted to analyses of the defects of Ukrainian legislation, law enforcement as well as the court practice concerning the right to peaceful assembly. On the basis of the research it is concluded that the sources of the right to peaceful assemblies, which are used today, contain many gaps, contradictions which leads to high degree of uncertainty. This situation in the domestic legislation violates the principle of legal certainty, opens a wide field for abuse and does not allow citizens with a sufficient degree of probability to predict the consequences of their behavior, whether lawful or unlawful. In order to fix these defects the author proposes to adopt necessary changes to national legislation based on the study of national and foreign law and practice. The scientific novelty of the results of the study is based on the aggregate of the data on the object of research, and also allows to solve topical issues in the field of protection of freedom of peaceful gatherings in Ukraine. In particular: For the first time: - The process of transformation of the right to peaceful assembly from moral category to subjective right through the cultural context and national peculiarities of societies and countries in Europe, America and Asia has been explored. It is concluded that the development of ideas of political liberalism in the society and the expansion of constitutional parliamentary system is decisive for the establishment of the right to freedom of peaceful assembly as a subjective right; - the practice of the European Court of Human Rights regarding the freedom of peaceful assembly has been systematized in accordance with the criteria used by the Court when considering the merits of complaints about violation of Article 11 of the Convention. As a result of the such synthesis, the author formulated the following order of European Court of Human Rights practice on the freedom of peaceful assembly: a) an analysis of the existence of interference with the right to freedom of peaceful assembly b) the legitimacy of interference c) the legitimacy of the objectives of intervention d) the necessity for interference in a democratic society; - the number of recommendations for correcting defects in the court practice on the right to peaceful assembly has been made. Among them: to avoid expansive interpretation of the constitutional grounds for limiting freedom of assembly, to use the approaches of the European Court regarding the use of the principle of proportionality in balancing the interests of participants in peaceful gatherings and other citizens, etc.; - the author proposed main directions of improvement of legal regulation of freedom of peaceful assembly in Ukraine taking into account changes in the law enforcement after the events of the "Revolution of Dignity". The main proposals are following: to formulate the positive obligations of the state regarding the right to peaceful assembly in the legislative level; to determine the procedure and terms for the announcement of the holding of peaceful gatherings in cases when the organizers of peaceful assembly require the state to perform its positive duties; to abolish discriminatory regulation of the organization of peaceful gatherings by representatives of labor collectives, etc. Received further development: - Understanding of the concept of "peaceful assembly" as a legal phenomenon, characterized by a) conscious meeting of a group of persons; b) whose purpose is to publicly express or formulate common views; c) in a certain physical place (territory, route) d) in a peaceful manner. - Reasoning which allows to determine the correlation between the right to peaceful assembly and other related fundamental rights. - Determination of the current trends in nowadays development of the right to peaceful assembly, in particular, the strengthening of the role of international organizations, judicial and quasi-judicial institutions in guaranteeing the right to peaceful assembly at the global level.en_US
dc.identifier.citationСереда М. Л. Право на мирні зібрання : теоретичні, практичні та порівняльно-правові аспекти : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук / Середа Максим Леонідович ; [наук. керівник Козюбра М. І.] ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2019. - 204 с.uk_UA
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15431
dc.language.isoukuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectправо на мирні зібранняuk_UA
dc.subjectсвобода мирних зібраньuk_UA
dc.subjectгенезис права на мирні зібранняuk_UA
dc.subjectпрактика Європейського суду з прав людини щодо мирних зібраньuk_UA
dc.subjectнапрямки удосконалення законодавства щодо мирних зібраньuk_UA
dc.subjectthe right to peaceful assemblyen_US
dc.subjectthe freedom of peaceful assemblyen_US
dc.subjectthe genesis of the right to peaceful assemblyen_US
dc.subjectthe practice of the European Court of Human Rights regarding peaceful assemblyen_US
dc.subjectthe main directions of improving legislation on peaceful assemblyen_US
dc.subjectдисертаціяuk_UA
dc.titleПраво на мирні зібрання : теоретичні, практичні та порівняльно-правові аспекти : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукuk_UA
dc.title.alternativeThe right to peaceful assembly: theoretical, practical and comparative aspects : [PhD thesis]en_US
dc.typeThesisuk_UA
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Sereda_Pravo_na_myrni_zibrannia.pdf
Size:
1.55 MB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: