The article is focused on the priorities of philosophy of pragmatism that permits to see it
as a constructive agency of democratic modernization. An intellectualization of social practices, cultural politics, self-critical reflection, democratic ends and means, compromise vs combating antagonism are pertinent to the matter. As an instrument of the intellectual/practical mediation pragmatism feeds ground of social hopes and their realization.
У центрі уваги статті – пріоритети філософії прагматизму, які дозволяють роз-
глядати її як конструктивний чинник демократичної модернізації. До них належать інтелектуалізація соціальних практик, культурна політика, самокритична рефлексія, демократизм цілей і засобів, компроміс vs непримиренний антагонізм. Як інструмент інтелектуально-практичного опосередкування прагматизм створює живильний ґрунт для соціальних надій та їх реалізації.
