Складові термінологічного інструментарію дослідження концептосфери політичної науки

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню основних складових термінологічного інструментарію, необхідного для дослідження концептосфери політичної науки. Наводяться аргументи на користь міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу, який, своєю чергою, зумовлюватиме запозичення термінів з лінгвістики, за допомогою яких можна аналізувати концепти політичної науки різного рівня. Зокрема йдеться про терміни, що використовуються в різних галузях лінгвістики для дослідження концетпів, особливо в інтердисциплінарному лінгво-когнітивному напрямі. Дослідження політичних мов, в яких функціонують та реалізовуються концепти, потребуватиме залучення етимологічної термінології для відстеження генезису слів і становлення слововжитку концептів, а також використання інструментарію з досліджень гібридних і змішаних мов задля кращого розуміння процесів запозичення концептів і термінів з різних мов. Краще розуміння політичних ідіом та прикладних дискусій на поточні суспільно-політичні теми потребуватиме кращого розуміння квазітермінів і терміноїдів, що потребуватиме використання відповідного аналітичного інструментарію, розробленого в межах термінознавства.

The main goal of this article is to figure out what components should be part of the terminological toolkit that can be applied in further research to study the concepts’ sphere of political science, based on an interdisciplinary politico-linguistic approach, justification for which is provided in this article. This approach, in turn, justifies the introduction of terms from linguistics because they will enable a deeper analysis of political science concepts of different levels. In this case, we can use linguistic terms that are applied to study the etymological level of different concepts (in order to trace their origins and development within different languages, as well as the practice of how political vocabulary is used in different social and cultural contexts, e.g. in post-soviet Ukraine), to analyze the complicated processes and the results of hybridization of languages and the study of mixed languages, which will enable a much better understanding of how words and concepts from different languages are borrowed. It should be noted that, unlike the case of the hybrid regimes, the hybrid languages are not negative phenomena because they possess a wide range of possibilities for a clearer representation of political ideas. A better understanding of day-to-day political discourse can be achieved by taking into account the use of quasi-terms and terminoids, which, in turn, will require the use of respective terminological tools from the realm of linguistics that deals with the study of different forms of terminology.