Докторська школа імені родини Юхименків
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Шипінг як стратегія інтерпретації(ВД "Академперіодика", 2024) Панфьорова, МаріяУ статті запропоновано визначення фанатської практики шипінгу як стратегії інтерпретації, що передбачає прочитання стосунків між двома й більше вигаданими персонажами (чи реальними особами) як романтичних і/або сексуальних. Розглянуто приклади застосування цієї стратегії щодо першотексту під час написання фанфікшну. Продемонстровано, як шипінг може використовуватися у процесі фікційного моделювання життя реальних осіб. Зроблено висновок, що шипінг є одним із інструментів інтерпретації, однак його застосування комплексне й почасти зумовлене іншими чинниками, зокрема національною ідентичністю реципієнта.Item Досвід війни та його суб'єктність крізь оптику провідних сучасних філософських підходів(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Амельченко, ОлександраСтаттю присвячено визначенню того, які сучасні філософські підходи є найбільш релевантними для опису досвіду людей під час війни. Ключовим у цьому плані постає питання про суб’єкта війни. Авторка виходить із того, що в сучасному філософському дискурсі війни переважає підхід, сформований у рамках аналітичної філософської традиції. Однак, як показано у статті, наявним в арсеналі останньої інструментам бракує методів для опису безпосереднього людського досвіду. Зокрема, війну розуміють як продовження політики, і тому суб’єктність мають лише ті, хто приймає керівні рішення щодо ведення війни. Дещо інший підхід пропонують представники комунікативної практичної філософії та етики спільної відповідальності. Однак здійснений у статті аналіз основоположних робіт Карла-Отто Апеля та Юрґена Габермаса, а також їхніх статей-реакцій на військові конфлікти демонструє, що й цьому підходу бракує досвідного виміру. Подолання цієї обмеженості можна знайти у представників феноменології і постструктуралізму. Зокрема, як показано у статті, в роботах Емануеля Левінаса і Яна Паточки можна знайти альтернативні визначення війни і належний інструментарій для опису досвіду перебування на фронті. Наприклад, у Е. Левінаса війна постає як основа політики, у Я. Паточки — як основа для сучасного політичного "миру". Авторка наводить паралелі між цими визначеннями й поглядами Мішеля Фуко, який визначав політику як продовження війни. Як і Е. Левінас і Я. Паточка, М. Фуко стверджував, що суб’єктність має той, хто перебуває на війні. Окрім того, проаналізовано погляди Жиля Дельоза і Фелікса Ґваттарі, які описували війну як явище, покликане знищити політику як таку, внаслідок чого суб'єктами війни у їхній оптиці постали військові. На підставі аналізу зазначених підходів авторка доходить висновку, що саме постструктуралістський і феноменологічний підходи здатні повернути суб'єктність людям, які переживають війни. Це робить ці підходи більш суголосними з дійсністю і новітніми тенденціями осмислення феномену війни у різних суміжних із філософією галузях.Item Епістемічне пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сідорова, СтефаніяЧисленні українські та східноєвропейські дослідники, філософи, громадські активісти й культурні діячі критикують сучасну західну наукову спільноту за систематичне тлумлення українських голосів та підтримку проросійських наративів. У статті розглянуто феномен епістемічного пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі, а також оглянуто низку концептів соціальної епістемології, що покликані прояснити цю проблему, як-от вестсплейнінг, епістемічний імперіалізм, подвійна колоніальна оптика, міжнародна імперіалістична солідарність тощо. Авторка статті аргументує, що філософське осмислення проблеми епістемічного пригні-чення українських дослідників у західних наукових колах потребує залучення доробку соціальних епістемологій (зокрема анти-, пост- та деколоніальних і феміністських), академічних і позаакадемічних пізнавальних стратегій, напрацювань філософських і нефілософських дисциплін, а також минулих і сучасних українських теоретизувань. Залучаючи напрацювання сучасних епістемологів Хана Едґуза, Міранди Фрикер, Кристі Дотсон та інших, авторка пропонує використовувати поняття "епістемічний саботаж" для аналізу досвідів зумисного епістемічного пригнічення. Для подальшого розвитку раніше запропонованих підходів залучено інтелектуальний контекст, у якому розвивалася українська філософська думка у XX столітті. Авторка використовує свідчення Юрія Шевельова про становлення славістики в США періоду 1950–1960-х рр. як парадигмальний приклад епістемічного саботажу. Підхід, запропонований у цій статті, має на меті засвідчити як системний, так і індивідуальний виміри епістемічного пригнічення.Item Філософське значення експериментальної літературної творчості(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мейта, КсеніяУ статті розглянуто форми, характеристики, способи написання та філософське значення експериментальних літературних творів на прикладі авангардистських творів ХХ ст. Метою дослідження було проаналізувати форми і функції експериментального мистецтва з погляду представників модерної філософії. Теоретичною базою дослідження є праці Зиґмунда Фройда, Ричарда Рорті, Жака Рансьєра, Вальтера Беньяміна, Майка Йогансена, Альбера Камю, Фрідріха Ніцше, Сьюзен Зонтаґ тощо, а також — маніфести авторства Андре Бретона та Франсуа ле Ліонне. Було проаналізовано питання соціальної ангажованості митців і неуникності пов’язаності творчості з ідеологією внаслідок знакового характеру мови. Було сформульовано тезу щодо буття антиутопій зразками експериментального мистецтва внаслідок моделювання в художніх творах цього жанру можливого майбутнього. На зразках художнього доробку представників сюрреалізму та підходів З. Фройда і Ж. Рансьєра, проілюстрованих прикладами з літературного та театрального мистецтва і освітнього процесу, було розглянуто автоматичне письмо як одну з технік експериментальної творчості, безпосередньо пов’язану з ідеєю інтелектуальної емансипації на противагу класичній творчості, зосередженій на відповідності жанровим і соціальним вимогам певної доби. Розглянуто також основні тези маніфестів представників авангардних напрямів задля унаочнення розуміння векторів їхньої творчості. Зокрема, зосереджено увагу на таких рисах творчості експериментальних митців, як символічний характер літератури, формальні експерименти, інтердисциплінарність у формі залучення до творчості технік і методології гуманітарних і/або математичних наукових дисциплін. У решті, за допомогою аналізу категорії "стиль", розкрито питання осмислення філософського значення творчості як шляху до набуття і вираження власної автентичності.Item Німецький романтизм як історичний і філософський феномен: спроба інтерпретації(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Смірнов, АртемійУ статті запропоновано інтерпретацію філософії романтизму як історичного та філософського феномену з огляду на сучасні дослідження. Показано, що аналіз романтичної традиції виявляється актуальним у контексті сучасних тенденцій до перегляду класичного історико-філософського канону. Запропоновано відрізняти романтизм як філософський феномен від історико-культурологічного. Конкретно, романтизм як філософський феномен локалізується в Німеччині кінця XVIII ст., тимчасом як про його множинні національні та частові варіації треба говорити в контексті ширшого історико-філософського феномену. Показано, що романтизм як філософське явище має засновки у літературній суперечці старих і нових. Однак центральними для цієї течії є екзистенційні, політичні та епістемологічні ідеї. Зокрема, представники філософії романтизму «радикалізують» Просвітництво, пропонуючи оригінальні концепції індивідуальності (автентичність, Buildung), суспільства (нова міфологія), а також культури (протиставляючи її цивілізації). З огляду на це, романтизм викликає зацікавлення як один із перших проявів критичної реакції на модерне суспільство та проблеми, які постають у процесі індустріалізації та урбанізації. Ба біль-ше, він також містить у собі засновки континентальної традиції філософування, що спрямована на критичне ставлення до сучасності. У статті також розглянуто інтерпретації романтизму у Річарда Рорті та Чарльза Тейлора. Показано, що для обох важливість романтизму зумовлюється його наголосом на першості уяви перед розумом. Ця ідея не тільки підважує класичну раціональну традицію, а й прокладає шлях до нової концепції індивідуальності та суспільства в умовах змінності історичного буття. Конкретно вона знаходить продовження у зв'язку з ідеєю самопокладання суб’єкта в умовах кінцевості існування, орієнтації філософії на майбутнє та створення нових соціальних практик.Item Граматичні дослідження Людвіґа Вітґенштайна як альтернатива теоріям значення(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Матьовка, НазарСтаттю присвячено історико-філософській актуалізації концепції граматичних досліджень як підходу пізньої філософії мови Людвіґа Вітґенштайна (1889–1951), який має перспективу стати альтернативою до традиційних філософських підходів до дослідження мови, які ґрунтуються на теоріях значення та референції. Цю актуалізацію здійснено в межах сучасної проблематики філософії мови та із залученням історико-філософського контексту її розроблення. Історико-філософський аспект статті полягає у дослідженні розвитку розуміння поняття граматики в межах інтерпретацій філософії мови Л. Вітґенштайна його послідовниками та іншими дослідниками. Розгляд цих інтерпретацій дає змогу прояснити зв'язок концепції граматики та граматичного підходу із теоріями значення і теоріями, які вивчають мову через концепції значення як ужитку та дотримання правил. Проблемний контекст дослідження полягає у тому, що граматичний підхід, порівняно з узвичаєними в аналітичній філософії методами, розглядають як альтернативний, неметафізичний спосіб розгляду фундаментальних проблем філософії мови, насамперед метафізичних аспектів питання про умови можливості значення і тісно з ним пов'язаного питання призначення філософського дослідження мови.З одного боку, ця стаття показує несумісність інтерпретацій філософії Л. Вітґенштайна, які приписують йому метафізичні теорії значення, з дослідницьким наміром цього філософа. З іншого боку, ті інтерпретації, які уникають метафізичних передсудів, не здатні обґрунтувати філософ-ську цінність розгляду мови й того, у чому вони вбачають її основну властивість, а саме — значення. Саме концепція граматики та відповідний їй підхід здатні, з одного боку, уникнути згаданих метафізичних упереджень, а з іншого — надати нове обґрунтування ціннісної перспективи філософського дослідження мови.Item Особливості фіскальної кризи 2019-го року в Україні(2024) Йовенко, МаксимТези доповіді учасника ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасна фінансова політика України: проблеми та перспективи", 12 грудня 2024 року.Item Сила метафоры в медиации(ВАІТЕ, 2019) Геращенко, ОлесяСтатья посвящена силе метафоры в медиации. Метафора присутствует практически во всех сферах человеческой деятельности. Наиболее актуальными областями использования метафор становятся психология, PR, маркетинг. Очевидно, что метафора уместна и в медиации.Item Russia's invasion of Ukraine and the doctrine of malign legal operations(2022) Fisher, BradThis article offers a trans-disciplinary legal analysis of the Russian Federation’s total invasion of Ukraine from the perspective of Malign Legal Operations (MALOPs). Known colloquiallyas lawfare, the notion of MALOPs in this article is defined as ‘the exploitation of legal systems by employing disinformation to shape perceptions of legitimacy, justify violations, escape legal obligations, contain adversaries, or to advantageously revise the rule of law’. Unlike the bumper-sticker term lawfare, MALOPs offers a theoretical approach to conceptualise, identify, and ultimately disrupt the practice of legal exploitation, particularly as it relates to international security. This article asserts that Russian MALOPs provided a nearcertain indication of attack in the months leading up to Russia’s total invasion of Ukraine. Furthermore, this research suggests that MALOPs are a principal tool for revisionist states like the Russian Federation and the People’s Republic of China to pursue legal asymmetries in pursuit of geopolitical objectives. Finally, this research recommends a novel approach for responding to this behaviour in the form of the Counter-MALOPs Toolkit: Identify; Disrupt; and Defend.Item Застосування строків давності до злочинів, караних довічним позбавленням волі(2024) Карачевська, ГаннаТези доповіді учасника науково-практичного круглого столу "Питання кримінального права у правових позиціях судів України" "Пам'яті професора П. С. Матишевського", 7 березня 2024 року.Item Монетарні інструменти регулювання ринку праці України в умовах підвищених ризиків : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2024) Донкоглова, Тетяна; Лук’яненко, ІринаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Економіка України наразі перебуває у періоді значних випробувань, викликаними повномасштабною війною з росією. Військові дії призводять до руйнації соціальної та промислової інфраструктури, знищення виробничих підприємств, порушення логістичних ланцюгів, погіршення інвестиційного клімату та некотрольованої міграції населення. Мільйони громадян вимушені були покинути свої домівки, що створює значні демографічні зміни та впливає на трудовий капітал країни. Відтік кваліфікованих працівників, зміна структури зайнятості, внутрішнє переміщення населення та зниження рівня зайнятості є ключовими наслідками війни в контексті стану ринку праці. Ці процеси призводять до зростання рівня безробіття, зниження реального рівня доходів, збільшення навантаження на соціальні системи та поглиблення існуючих диспропорцій на ринку праці. Крім того, війна спричиняє значну економічну дестабілізацію не лише на ринку праці, а також на фінансових ринках, посилюючи фінансову нестабільність. Втрата виробничих потужностей, зниження рівня інвестицій, обмеження економічної діяльності у зонах бойових дій та зростання частки витрат на оборону призводять до зменшення економічного зростання та макроекономічної дестабілізації. Це вимагає від українського уряду та Національного банку України впровадження ефективних заходів для збереження фінансової стійкості та підтримки макроекономічної стабільності, у тому числі й через заходи з регулювання ринку праці. Монетарна політика відіграє значиму роль у врегулюванні ринку праці України, особливо в умовах значної економічної нестабільності та підвищених ризиків, спричинених війною. Вона є важливим інструментом, що дозволяє регулювати економічну активність, стабілізувати фінансовий сектор і сприяти розвитку ринку праці через вплив на рівень зайнятості, доходи населення та економічне зростання. В умовах військових дій, які спричинили значний дисбаланс на ринку праці, монетарна політика має адаптуватися для досягнення подвійної мети — збереження макроекономічної стабільності та забезпечення стимулюючих умов для відновлення ринку праці. Важливим каналом впливу монетарної політики на ринок праці є процентні ставки. Зниження облікової ставки сприяє здешевленню кредитних ресурсів для бізнесу, що стимулює розширення виробництва та створення нових робочих місць. Це дозволяє підприємствам залучати додаткову робочу силу та знижувати рівень безробіття. Разом із тим, у контексті боротьби з інфляцією, яка значно підвищується в умовах військових ризиків, застосування жорсткої монетарної політики може обмежити економічну активність, що знижує попит на робочу силу. Тому ключовим завданням монетарної політики є знаходження балансу між стимулюванням економічної активності та забезпеченням цінової стабільності. Обмінний курс є ще одним важливим механізмом монетарного впливу. Волатильність валютного курсу створює додаткові виклики для бізнесу, особливо для експортно орієнтованих галузей, а відповідно й частки занйтих у цих сферах. Стабілізація курсу національної валюти є важливим завданням для монетарних органів, оскільки вона сприяє передбачуваності бізнес-середовища, що позитивно позначається на інвестиційних рішеннях компаній і, як наслідок, на зайнятості. Військові дії суттєво впливають на рівень довіри до національної валюти, тому в період підвищених ризиків важливо впроваджувати ефективні заходи для забезпечення стабільності валютного ринку. Стимулювання економічної активності в умовах макроекономічної нестабільності також вимагає застосування специфічних монетарних інструментів, які спрямовані на підтримку населення та бізнесу. Це можуть бути програми кредитування для малого та середнього бізнесу, пільгові умови кредитування для окремих секторів, що найбільше постраждали від війни, зокрема для промислових підприємств, які втратили частину потужностей через бойові дії. Монетарна політика в умовах війни повинна мати гнучкий і адаптивний характер, забезпечуючи підтримку ринку праці шляхом зниження соціальних і економічних наслідків військової кризи. Дисертаційна робота присвячена комплексному аналізу впливу монетарної політики на ринок праці України в умовах тривалих військових дій, економічної нестабільності та підвищених ризиків. Актуальність теми обумовлена необхідністю ефективного регулювання ринку праці в нових умовах через механізми монетарної політики, що сприяє збереженню макроекономічної стабільності та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку країни. Дослідження включає теоретико-методологічне обґрунтування впливу монетарних інструментів на ринок праці та емпіричний аналіз їх дієвості в умовах підвищених ризиків та зовнішніх шоків. Мета роботи полягає у розвитку теоретико-методологічних засад та розробці адекватного економетричного інструментарію для оцінювання впливу монетарної політики на основні показники ринку праці України за умов підвищених ризиків. Для досягнення поставленої мети було вирішено низку завдань, серед яких дослідження теоретико- методологічних аспектів впливу монетарної політики на розвиток ринку праці, визначення ключових монетарних інструментів, обґрунтування їх застосування для стабілізації ринку праці, розробка симультативної макромоделі української економіки та проведення сценарного аналізу впливу монетарних заходів на ринок праці. Об’єктом дослідження є стимулювання розвитку ринку праці України за різних монетарних умов та підвищених ризиків, а предметом – теоретико-методологічні засади та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для запобігання дестабілізації українського ринку праці. Інформаційною базою роботи стали положення законодавчих та нормативно-правових актів України, аналітичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики та інших державних органів, статистичні дані, наукові публікації українських і зарубіжних учених. Наукова новизна роботи полягає у розробці економетричного інструментарію для емпіричного оцінювання взаємозв’язку між інструментами монетарної політики та ключовими показниками ринку праці в умовах підвищених ризиків. Уперше розроблено концептуальні підходи до комплексного оцінювання монетарних заходів, спрямованих на стабілізацію ринку праці через використання авторської симультативної макромоделі України. Побудована модель забезпечує можливість проведення сценарного аналізу за різних макроекономічних умов для дієвих заходів монетарної політики, здатних запобігти розвитку дестабілізуючих процесів на ринку праці. Удосконалено визначення категорії "ринок праці", запропоновано його розгляд як невід’ємної складової соціально-економічного розвитку, яка відображає систему відносин між суб’єктами господарювання у процесі формування попиту і пропозиції робочої сили. Це дозволило обґрунтувати концептуальну модель ринку праці та конкретизувати його основні специфічні риси. Внесено вдосконалення у підходи до аналізу впливу монетарних інструментів, зокрема через канали облікової ставки, довгострокових ставок та обмінного курсу, що дало змогу більш точно формалізувати зв’язки між монетарним сектором і ключовими показниками ринку праці. Розроблено інструментарій сценарного аналізу для визначення адекватних дій центрального банку у відповідь на внутрішні та зовнішні шоки. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо застосування монетарних інструментів для підтримки ринку праці, зокрема у контексті тривалих військових дій, які включають обґрунтування стратегічних заходів для забезпечення зайнятості, зменшення безробіття та стабілізації економічної активності. Розроблено підходи до інтеграції монетарної, фіскальної та соціальної політики для зниження негативного впливу макроекономічних шоків на ринок праці України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки стратегічних заходів монетарної політики з метою регулювання ринку праці в умовах підвищених ризиків та економічної нестабільності. Наукові результати можуть бути застосовані Національним банком України, Міністерством соціальної політики, іншими державними органами для обґрунтування та ухвалення рішень щодо підтримки стабільності та запобігання дестабілізації ринку праці. Запропоновані рекомендації також можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з економіки, фінансів та управління. Результати проведеного дослідження були частково використані у діяльності Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, зокрема в межах аналітичного дослідження щодо перспектив післявоєнного відновлення міст та залучення приватного бізнесу до відбудови інфраструктури України й трудового потенціалу. На основі розробленої авторської макромоделі симультативних рівнянь використано сценарії впливу монетарної політики на ринок праці України в короткостроковій перспективі з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків (довідка №2024/02/2 від 16.02.2024). Також результати дослідження були застосовані фахівцями групи компаній "Інтеграл-Буд" при підготовці фінансово-аналітичних звітів щодо макроекономічного середовища й динаміки попиту на ринку первинної нерухомості. Зокрема, використано аналіз впливу монетарної політики на добробут населення, зайнятість, рівень доходів і міграційні процеси, що прямо впливають на попит на первинну нерухомість у центральних та західних регіонах України. Результати сценарного аналізу також були враховані при прийнятті управлінських рішень компанії в умовах нестабільного макроекономічного середовища (довідка №11/04/2024 від 19.04.2024). Окрім цього, теоретико-методологічні розробки та симультативна модель використовуються у навчальному процесі Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час викладання курсів: "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економіко-математичне моделювання II (Економетрика)", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика" (довідка від 21.05.2024).Item Токсична продуктивність студентів: феноменологія, чинники, кореляти(2024) Гордієнко, АрсенійМатеріали доповіді учасника ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Конфліктологічна експертиза: теорія та методика", Київ, 15 листопада 2024 р.Item Медіатизація науки: системний підхід(2024) Ярошенко, ОлександраСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язків медіа та науки в світлі теорії медіатизації. У статті розкрито розуміння медіатизації як складного та багатовимірного явища, яке охоплює не просто передачу інформації, але і нелінійні взаємодії між медіа та соціумом, які стають ключовими викликами нашого часу. Це особливо актуально у контексті змін в науковій комунікації з огляду на відкриту науку, коли результати досліджень (як публікації, так і власне дані) майже відразу виходять у відкритий доступ та доступні медіа та громадськості. З’ясовано походження терміну "медіатизація", прокоментовано і структуровано різні погляди на теорію загалом і медіатизацію науки зокрема, розглянуто деякі особливості наукової комунікації в медіасуспільстві. Дослідження ґрунтується на загальних методологічних засадах теорії аналізу. Визначено, що медіатизація науки як процес взаємовпливів медіа та науки нині хоч і набуває нових форм та практик з огляду на рух відкритої науки та зміни в науковій комунікації загалом, з одного боку, та розвиток цифрових технологій медіаіндустрії, з іншого, однак усе ж зберігається відчутна дистанція між цими сферами. Запропоновано застосування концепції медіатизації (розширення, заміщення, злиття, пристосування) до сфери науки, наведено приклади такого застосування. Доведено, що розуміння різних аспектів і складників медіатизації науки допоможе подолати бар’єри, особливо з огляду на перетини і взаємовплив відкритої науки та цифрової журналістики. З’ясовано, що медіа можуть стати особливим простором діалогу між наукою та суспільством, досліджено можливості для посилення суспільного впливу результатів досліджень шляхом контекстуалізації і передавання результатів у спосіб, який підкреслює їх актуальність і значення для нефахівців і широкої аудиторії. Запропоновано напрями можливого розвитку теорії медіатизації науки, які можуть стати предметом подальших досліджень, зокрема щодо використання журналістами даних відкритої науки, факторів, які спонукають або стримують це використання.Item Імплементація у національну правову систему України принципів права Європейського Союзу як фактор утвердження європейськості української національної правової ідентичності(2024) Трубчанінов, КостянтинТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Поняття економічних свобод і способи їх захисту(2024) Цельєв, НікітаТези доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Принципи права: універсальне та національне в контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів", Київ, 21–22 червня 2024 р.Item Абсолютна та відносна бідність в Україні: динаміка та специфіка під час війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Гайдай, АнастасіяМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання фінансової політики України задля забезпечення фінансової стабільності", Київ, 22 лютого 2024 року.Item Аналіз динаміки оплати праці в Україні у період нестабільності(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Донкоглова, ТетянаМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання фінансової політики України задля забезпечення фінансової стабільності", Київ, 22 лютого 2024 року.Item Основні підходи та методи оцінки ризику дефолтів в банківській системі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Лук'яненко, Ірина; Якубець, АндрійМатеріали доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання фінансової політики України задля забезпечення фінансової стабільності", Київ, 22 лютого 2024 року.Item Венчурні інвестиції у штучний інтелект у Європі. Динаміка 2023 р. та очікування на 2024 р.(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мороз, МаркіянМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання фінансової політики України задля забезпечення фінансової стабільності", Київ, 22 лютого 2024 року.Item Точність прогнозів НБУ у воєнний час: проблематика та перспективи для монетарної політики(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Слуцький, БогданМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання фінансової політики України задля забезпечення фінансової стабільності", Київ, 22 лютого 2024 року.