Докторська школа імені родини Юхименків
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Позитивні зобов'язання держави в сфері захисту персональних даних: межі визначення проблеми(2024) Іщенко, Юрій; Яковенко, М.Сучасне суспільство у своєму розвитку спирається, в першу чергу, на розвиток новітніх технологій. В умовах реалізації четвертої промислової революції ключовим елементом її проведення є інформація та доступ до такої інформації. Одним із видів інформації є персональні дані фізичних осіб. Доступ до такої інформації може мати як позитивний, так і негативний аспект. Держава не може бути осторонь від проблематики захисту прав фізичних осіб, в тому числі в контексті захисту персональних даних. Діяльність органів публічної влади в сфері захисту персональних даних може бути розглянута як реалізація позитивних зобов’язань держави. Акти органів Ради Європи (РЄ) та Європейського Союзу (ЄС), як і міжнародне право загалом, впливають на процес створення та застосування нормативних актів в сфері захисту персональних даних на національному рівні. Національне законодавство в сфері захисту персональних даних має відповідати європейським стандартам. Автори приходять до висновку, що зміст позитивних зобов’язань держави в сфері захисту персональних даних полягає у необхідності вживання заходів, створенні умов для забезпечення ефективної реалізації права на повагу до приватного і сімейного життя, та негативні зобов’язання (обов'язок не втручатися у вказане право) при встановленні меж можливого втручання в особисте (приватне) життя, що здійснюється в загальних інтересах (втручання є законним, необхідним та пропорційним). Основне завдання держави під час реалізації своїх позитивних зобов’язань в сфері захисту персональних даних необхідно розглядати переважно у перспективному контексті. Реалізація позитивних зобов’язань держави має створювати відповідні юридичні, нормативні обмеження в першу чергу для органів публічної адміністрації, які мають забезпечити дотримання прав особи. В той же час є доцільним доповнити розуміння позитивних зобов’язань держави обов’язком реагувати і на порушення прав особи з боку інших приватних осібItem Від приватного спілкування до інформаційних бульбашок: як месенджери змінюють споживання новин(2024) Гордієнко, ТетянаРозвиток нових комунікаційних технологій значною мірою змінили те, як аудиторії отримують доступ та споживають інформацію, в тому числі й новинний контент. Додатки для обміну повідомленнями (месенджери) першопочатково створювалися для спілкування між користувачами один на один або в межах невеликих груп. За даними Statista за 2024 рік, найбільш популярними та поширеними серед користувачів є WhatsApp, WeChat, Facebook Messenger та Telegram. З розширенням функціоналу месенджерів, вони стали не лише цифровим простором для спілкування, але також і платформами для розповсюдження та споживання новин через адміністорвані канали або масові групи. Стаття присвячена дослідженню того як технологічні та медійні властивості ("media affordances") месенджерів впливають на поведінку користувачів і їх сприйняття контролю над інформацією. У додатків для обміну повідомленнями є низка структурних та технологічних особливостей, таких як їх конфіденційність, миттєвість обміну повідомленнями, простота використання. Ці особливості формують те, як користувачі взаємодіють з інформацією через їх використання. На відміну від традиційних медіа чи відкритих соціальних платформ (наприклад, Facebook), програми для обміну повідомленнями сприяють споживанню новин через лінійний обмін, обмежуючи можливість користувачів активно шукати різноманітні джерела. Це дає поштовх до створення та посилення "інформаційних бульбашок". Месенджери також мають дуже обмежену або і повністю відсутню модерацію контенту, що через них поширюється. Таким чином, вони стають каналами для поширення недостовірних новин, дезінформації, пропаганди тощо. У цій статті досліджується як підхід до аналізу технологічних та медійних властивостей ("media affordances") месенджерів дозволяє проводити більш глибокий та нюансований аналіз особливостей медіаспоживання користувачів. Стаття надає огляд найбільш поширених типологій властивостей цифрових платформ, нещодавно запропоноване єдине визначення та концептуалізацію цього підходу й можливі напрямки для досліджень з його використанням. Також в ній розглядаються перспективи застосування рамки "media affordances" в українському контексті, на тлі зростаючої популярності месенджера Telegram в Україні.Item Міжстильові синонімічні відношення між прислівниковими еквівалентами слова(ХНПУ, ХІФТ, 2023) Суховець, ЮліяІм’я Лідії Андріївни Лисиченко, безсумнівно, посідає чільне місце серед українських лексикологів. Зокрема, науковиця першою в монографії "Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова" (1977) на матеріалі української мови узагальнила наявні теоретичні положення загальної й української семасіології та визначила певні закономірності розвитку структури полісемантичного слова [Лисиченко 1977, с. 7]. І ця наукова праця для українських філологів – як і тих, хто лише опановує науку, так і досвідчених — досі одна з основоположних.Item Вираження інтенсифікаційної ознаки прислівниковими еквівалентами слова в сучасній українській мові(Ліра, 2023) Суховець, ЮліяДинамічний розвиток мовної системи постійно зумовлює появу в її структурі елементів, що подеколи важко підпадають під традиційну класифікацію мовних явищ. Серед таких елементів у системі сучасної української мови перебувають орфографічно окремі, але семантично цілісні одиниці. Усе частіше їх називають еквівалентами слова.Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.Item Варіанти прислівникових еквівалентів слова в сучасній українській мові(2022) Суховець, ЮліяУ статті розглянуто питання варіантності прислівникових еквівалентів слова – стійких нарізнооформлених сполук, що мають морфологічні ознаки прислівника. Виокремлено й схарактеризовано фонетичні, акцентні, морфологічні, словотвірні, лексико-семантичні та експресивно-стилістичні варіанти прислівникових еквівалентів слова, які функціонують у сучасній українській мові. Простежено, що варіантність досліджуваних елементів мовної системи найбільше виявляється на лексико-семантичному рівні. Крім того, можливість розподілити варіантні прислівникові еквіваленти слова між кількома групами свідчить про активний розвиток цих одиниць у системі сучасної української мови.Item Теоретичні аспекти оцінки вартості компаній в Україні(Вишемирський В. С., 2024) Мороз, МаркіянМатеріали доповіді учасника V Всеукраїнської науково-практичної конференції "Формування новітньої парадигми управління публічними та приватними фінансами в Україні", 10 грудня 2024 р., м. Хмельницький – м. Херсон.Item Додаток до статті "Нескінченна війна чи нав’язаний мир: академічні та медійні наративи про війну Росії проти України"(03 лютого 2025)(2025) Ярошенко, ОлександраПерелік проаналізованих статей в ЗМІ, які використовують наукові публікації.Item Шипінг як стратегія інтерпретації(ВД "Академперіодика", 2024) Панфьорова, МаріяУ статті запропоновано визначення фанатської практики шипінгу як стратегії інтерпретації, що передбачає прочитання стосунків між двома й більше вигаданими персонажами (чи реальними особами) як романтичних і/або сексуальних. Розглянуто приклади застосування цієї стратегії щодо першотексту під час написання фанфікшну. Продемонстровано, як шипінг може використовуватися у процесі фікційного моделювання життя реальних осіб. Зроблено висновок, що шипінг є одним із інструментів інтерпретації, однак його застосування комплексне й почасти зумовлене іншими чинниками, зокрема національною ідентичністю реципієнта.Item Досвід війни та його суб'єктність крізь оптику провідних сучасних філософських підходів(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Амельченко, ОлександраСтаттю присвячено визначенню того, які сучасні філософські підходи є найбільш релевантними для опису досвіду людей під час війни. Ключовим у цьому плані постає питання про суб’єкта війни. Авторка виходить із того, що в сучасному філософському дискурсі війни переважає підхід, сформований у рамках аналітичної філософської традиції. Однак, як показано у статті, наявним в арсеналі останньої інструментам бракує методів для опису безпосереднього людського досвіду. Зокрема, війну розуміють як продовження політики, і тому суб’єктність мають лише ті, хто приймає керівні рішення щодо ведення війни. Дещо інший підхід пропонують представники комунікативної практичної філософії та етики спільної відповідальності. Однак здійснений у статті аналіз основоположних робіт Карла-Отто Апеля та Юрґена Габермаса, а також їхніх статей-реакцій на військові конфлікти демонструє, що й цьому підходу бракує досвідного виміру. Подолання цієї обмеженості можна знайти у представників феноменології і постструктуралізму. Зокрема, як показано у статті, в роботах Емануеля Левінаса і Яна Паточки можна знайти альтернативні визначення війни і належний інструментарій для опису досвіду перебування на фронті. Наприклад, у Е. Левінаса війна постає як основа політики, у Я. Паточки — як основа для сучасного політичного "миру". Авторка наводить паралелі між цими визначеннями й поглядами Мішеля Фуко, який визначав політику як продовження війни. Як і Е. Левінас і Я. Паточка, М. Фуко стверджував, що суб’єктність має той, хто перебуває на війні. Окрім того, проаналізовано погляди Жиля Дельоза і Фелікса Ґваттарі, які описували війну як явище, покликане знищити політику як таку, внаслідок чого суб'єктами війни у їхній оптиці постали військові. На підставі аналізу зазначених підходів авторка доходить висновку, що саме постструктуралістський і феноменологічний підходи здатні повернути суб'єктність людям, які переживають війни. Це робить ці підходи більш суголосними з дійсністю і новітніми тенденціями осмислення феномену війни у різних суміжних із філософією галузях.Item Епістемічне пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сідорова, СтефаніяЧисленні українські та східноєвропейські дослідники, філософи, громадські активісти й культурні діячі критикують сучасну західну наукову спільноту за систематичне тлумлення українських голосів та підтримку проросійських наративів. У статті розглянуто феномен епістемічного пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі, а також оглянуто низку концептів соціальної епістемології, що покликані прояснити цю проблему, як-от вестсплейнінг, епістемічний імперіалізм, подвійна колоніальна оптика, міжнародна імперіалістична солідарність тощо. Авторка статті аргументує, що філософське осмислення проблеми епістемічного пригні-чення українських дослідників у західних наукових колах потребує залучення доробку соціальних епістемологій (зокрема анти-, пост- та деколоніальних і феміністських), академічних і позаакадемічних пізнавальних стратегій, напрацювань філософських і нефілософських дисциплін, а також минулих і сучасних українських теоретизувань. Залучаючи напрацювання сучасних епістемологів Хана Едґуза, Міранди Фрикер, Кристі Дотсон та інших, авторка пропонує використовувати поняття "епістемічний саботаж" для аналізу досвідів зумисного епістемічного пригнічення. Для подальшого розвитку раніше запропонованих підходів залучено інтелектуальний контекст, у якому розвивалася українська філософська думка у XX столітті. Авторка використовує свідчення Юрія Шевельова про становлення славістики в США періоду 1950–1960-х рр. як парадигмальний приклад епістемічного саботажу. Підхід, запропонований у цій статті, має на меті засвідчити як системний, так і індивідуальний виміри епістемічного пригнічення.Item Філософське значення експериментальної літературної творчості(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мейта, КсеніяУ статті розглянуто форми, характеристики, способи написання та філософське значення експериментальних літературних творів на прикладі авангардистських творів ХХ ст. Метою дослідження було проаналізувати форми і функції експериментального мистецтва з погляду представників модерної філософії. Теоретичною базою дослідження є праці Зиґмунда Фройда, Ричарда Рорті, Жака Рансьєра, Вальтера Беньяміна, Майка Йогансена, Альбера Камю, Фрідріха Ніцше, Сьюзен Зонтаґ тощо, а також — маніфести авторства Андре Бретона та Франсуа ле Ліонне. Було проаналізовано питання соціальної ангажованості митців і неуникності пов’язаності творчості з ідеологією внаслідок знакового характеру мови. Було сформульовано тезу щодо буття антиутопій зразками експериментального мистецтва внаслідок моделювання в художніх творах цього жанру можливого майбутнього. На зразках художнього доробку представників сюрреалізму та підходів З. Фройда і Ж. Рансьєра, проілюстрованих прикладами з літературного та театрального мистецтва і освітнього процесу, було розглянуто автоматичне письмо як одну з технік експериментальної творчості, безпосередньо пов’язану з ідеєю інтелектуальної емансипації на противагу класичній творчості, зосередженій на відповідності жанровим і соціальним вимогам певної доби. Розглянуто також основні тези маніфестів представників авангардних напрямів задля унаочнення розуміння векторів їхньої творчості. Зокрема, зосереджено увагу на таких рисах творчості експериментальних митців, як символічний характер літератури, формальні експерименти, інтердисциплінарність у формі залучення до творчості технік і методології гуманітарних і/або математичних наукових дисциплін. У решті, за допомогою аналізу категорії "стиль", розкрито питання осмислення філософського значення творчості як шляху до набуття і вираження власної автентичності.Item Місце сектора культури в державній економічній політиці України під час війни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Ангел, ЄвгенМатеріали науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2024)Item Інвестиції у розвиток людського капіталу на прикладі ЄС(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Горілий, АртемМатеріали науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2024)Item Підвищення конкурентоспроможності підприємств шляхом впровадження ІСППР в управління проєктного офісу аутсорсингової компанії(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Гуцал, ІгорМатеріали науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2024)Item Німецький романтизм як історичний і філософський феномен: спроба інтерпретації(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Смірнов, АртемійУ статті запропоновано інтерпретацію філософії романтизму як історичного та філософського феномену з огляду на сучасні дослідження. Показано, що аналіз романтичної традиції виявляється актуальним у контексті сучасних тенденцій до перегляду класичного історико-філософського канону. Запропоновано відрізняти романтизм як філософський феномен від історико-культурологічного. Конкретно, романтизм як філософський феномен локалізується в Німеччині кінця XVIII ст., тимчасом як про його множинні національні та частові варіації треба говорити в контексті ширшого історико-філософського феномену. Показано, що романтизм як філософське явище має засновки у літературній суперечці старих і нових. Однак центральними для цієї течії є екзистенційні, політичні та епістемологічні ідеї. Зокрема, представники філософії романтизму «радикалізують» Просвітництво, пропонуючи оригінальні концепції індивідуальності (автентичність, Buildung), суспільства (нова міфологія), а також культури (протиставляючи її цивілізації). З огляду на це, романтизм викликає зацікавлення як один із перших проявів критичної реакції на модерне суспільство та проблеми, які постають у процесі індустріалізації та урбанізації. Ба біль-ше, він також містить у собі засновки континентальної традиції філософування, що спрямована на критичне ставлення до сучасності. У статті також розглянуто інтерпретації романтизму у Річарда Рорті та Чарльза Тейлора. Показано, що для обох важливість романтизму зумовлюється його наголосом на першості уяви перед розумом. Ця ідея не тільки підважує класичну раціональну традицію, а й прокладає шлях до нової концепції індивідуальності та суспільства в умовах змінності історичного буття. Конкретно вона знаходить продовження у зв'язку з ідеєю самопокладання суб’єкта в умовах кінцевості існування, орієнтації філософії на майбутнє та створення нових соціальних практик.Item Граматичні дослідження Людвіґа Вітґенштайна як альтернатива теоріям значення(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Матьовка, НазарСтаттю присвячено історико-філософській актуалізації концепції граматичних досліджень як підходу пізньої філософії мови Людвіґа Вітґенштайна (1889–1951), який має перспективу стати альтернативою до традиційних філософських підходів до дослідження мови, які ґрунтуються на теоріях значення та референції. Цю актуалізацію здійснено в межах сучасної проблематики філософії мови та із залученням історико-філософського контексту її розроблення. Історико-філософський аспект статті полягає у дослідженні розвитку розуміння поняття граматики в межах інтерпретацій філософії мови Л. Вітґенштайна його послідовниками та іншими дослідниками. Розгляд цих інтерпретацій дає змогу прояснити зв'язок концепції граматики та граматичного підходу із теоріями значення і теоріями, які вивчають мову через концепції значення як ужитку та дотримання правил. Проблемний контекст дослідження полягає у тому, що граматичний підхід, порівняно з узвичаєними в аналітичній філософії методами, розглядають як альтернативний, неметафізичний спосіб розгляду фундаментальних проблем філософії мови, насамперед метафізичних аспектів питання про умови можливості значення і тісно з ним пов'язаного питання призначення філософського дослідження мови.З одного боку, ця стаття показує несумісність інтерпретацій філософії Л. Вітґенштайна, які приписують йому метафізичні теорії значення, з дослідницьким наміром цього філософа. З іншого боку, ті інтерпретації, які уникають метафізичних передсудів, не здатні обґрунтувати філософ-ську цінність розгляду мови й того, у чому вони вбачають її основну властивість, а саме — значення. Саме концепція граматики та відповідний їй підхід здатні, з одного боку, уникнути згаданих метафізичних упереджень, а з іншого — надати нове обґрунтування ціннісної перспективи філософського дослідження мови.Item Особливості фіскальної кризи 2019-го року в Україні(2024) Йовенко, МаксимТези доповіді учасника ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасна фінансова політика України: проблеми та перспективи", 12 грудня 2024 року.Item Перспективи використання штучного інтелекту при бюджетному плануванні в системі охорони здоров'я(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Іноземцев, СергійМатеріали науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2024)Item Роль державної економічної політики в архітектурі національної безпеки(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Калініченко, ДмитроМатеріали науково-практичної конференції "Інноваційні ідеї в економічній науці: пошуки вирішення сучасних проблем" (2024)