eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Porous Sodium Alginate Hydrogel Films for Immediate Release Drug Delivery Systems
(2024) Sikach, Alina; Bubela, Halyna; Konovalova, Viktoriia; Kolesnyk, Iryna
This study focuses on creating a method to produce ion-crosslinked alginate-based hydrogel systems that enable immediate drug release. The research investigates the kinetics of releasing a bactericidal drug to facilitate the healing process relief. The technique involves enhancing the immobilization of amphiphilic medicines on calcite microparticles, followed by concentrating them in the pores formed through a microparticle decomposition.
Ініціативне документування подій широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України : методичні рекомендації
(2023) Дідух, Людмила; Ковтанюк, Т.; Скальський, Віталій
У методичних рекомендаціях "Ініціативне документування подій широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України" визначено правові та організаційні засади проведення архівом робіт з ініціативного документування сьогодення, окреслено основні способи документування свідчень подій, фактів широкомасштабної збройної агресії, а також особливості архівування, створених у результаті такої практичної роботи різноманітних видів та форм документів.
Запобігання витокам технологій через патентне відомство у Південній Кореї: уроки для України
(2024) Андрощук, Геннадій
У статті здійснено аналіз заходів щодо забезпечення економічної безпеки, запобігання витокам технологічних секретів, що вживаються Урядом Південної Кореї, Корейським відомством з інтелектуальної власності. Розглянуто основні інструменти захисту технологій (захист комерційної таємниці, аналіз великих даних патентів, системи цифрового реагування, співробітництво з контррозвідувальними органами). Проаналізовано зміни до закону про запобігання недобросовісній конкуренції та захисту комерційної таємниці, проблему витоку технологій в Україні, запропоновано відповідні механізми протидії.
Природні та інвазійні деревні види рослин для повоєнного відновлення лісів України
(НУБіП України, 2024) Вишенська, Ірина; Козак, Олена
Матеріали доповіді учасників Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасні екологічні виклики в Україні та світі", 21-22 березня 2024 року, Київ, Україна.
Das Gräberfeld von Mariupol und das Museum in Mariupol: das archäologische Erbe in der Hitze des Gefechtes
(2024) Videiko, Mykhailo
Mariupol war – neben Cherson – eine der beiden ukrainischen Großstädte, die 2022 von den russischen Invasoren eingenommen wurden. Beide Städte verfügten über eine große Anzahl an Museen, deren Schicksal sich als tragisch erweisen sollte. In beiden Fällen war die Evakuierung der Museumsbestände unmöglich. Und in beiden Fällen erlitten die Museen erhebliche, manchmal irreversible Verluste. Um die Situation zu beurteilen, sollte man sich vergegenwärtigen, dass die Region, in der die Kampfhandlungen noch andauern, äußerst reich an archäologischen Fundorten ist. Die vom russischen Militär in der Ukraine im Jahr 2022 besetzte Fläche betrug mehr als 130.000 m2, was vergleichbar mit der Fläche von Belgien, den Niederlanden und der Schweiz zusammen ist. Dies mag eine gewisse Vorstellung von der Größe und dem Umfang des von den Invasoren erbeuteten Kulturerbes vermitteln.
Словесна магія Василя Герасим'юка
(2024) Кісельова, Людмила
У статті стисло окреслено феномен "магії слова". Проаналізовано структуру "магічних перформативів" і засоби ритуалізації поетичного тексту на матеріалі творів Василя Герасим’юка. Виявлено функції і символічні значення "магічних помічників" ритуалу, їхній зв’язок з авторським міфом Поета та елементами створюваного Герасим’юком "гуцульського тексту". Також доведено, що ритуальні інтенції, наявні вже в перших збірках Герасим’юка, притаманні усьому корпусу його текстів. Заклинально-замовляльна магія поета спрямована на протистояння хаосу, "переображення" занепалого світу і збереження питомого культурного простору бодай у слові.
"Кожний історичний етап спрямовує людину до активності..." (Листи Агапія Шамрая до Анастасії Ніженець 1945–1949 рр.)
(2024) Пашко, Оксана
У публікації на основі архівних матеріалів реконструйовано невідомі сторінки біографії українського літературознавця Агапія Шамрая. Наприкінці 1940-х рр., під час двох репресивних кампаній в Україні, вченого було звинувачено у "буржуазному націоналізмі" та "безродному космополітизмі". Вперше опубліковано чотири збережені листи Агапія Шамрая до літературознавчині Анастасії Ніженець (1945–1949 рр.), з якою його пов’язувала ще з 1930-х зацікавленість давньоукраїнською літературою.
"Сковородинівський" текст в українських драматургії і театрі 1980–1990-х років
(2024) Пелешенко, Наталія
У статті проаналізовано "сковородинівський текст" в українських драматургії і театрі "нової хвилі" (1980–1990-ті рр.), зокрема йдеться про інтерпретацію творів Григорія Сковороди ("Благодарний Еродій" у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса, режисер В. Кучинський, 1993), формування його образу та образу "сковородинівської" людини у п’єсах "Сад" (1971) і "Вертеп" (1972) В. Шевчука, що їх 1989 р. сценічно втілили О. Кужельний і В. Малахов у нових театральних осередках (Київській академічній майстерні театрального мистецтва "Сузір’я" і Київському академічному драматичному театрі на Подолі). У діяльності всіх трьох тоді студійних осередків простежувалися постмодерністські тенденції, зіперті на неміметичність, умовність, гру, експеримент, відкритість форми, інтертекстуальність, міфологічність тощо.
Листи Віктора Петрова до Дмитра Чижевського (1946–1949)
(2024) Портнов, Андрій
Уперше опубліковано листи Віктора Петрова до Дмитра Чижевського 1946–1949 рр. з особового фонду Д.Чижевського в Університетській бібліотеці м. Гайдельберг (Німеччина). Основною темою листування дослідників була робота над підручником "Українська література" (Мюнхен, 1949) для студентів Українського Вільного Університету. У вступній публікації реконструйовано історію знайомства та наукової взаємодії вчених.
Трансформація християнських мотивів у збірці Ігоря Римарука "Бермудський трикутник"
(2024) Чупат, Дарина
У статті йдеться про процеси деміфологізації і реміфологізації, за допомогою яких Ігор Римарук оновлює християнський міф. Ці процеси забезпечують постійну актуальність міфу, зокрема проявляючись у літературі. Завдяки зміні акцентів і трактувань міф зберігає свою "підйомну силу", тим самим лишаючись актуальним. Добре ілюструє зміну поглядів на ключові образи та мотиви християнського міфу розглянута у статті збірка Ігоря Римарука "Бермудський трикутник". У ній автор розробляє нові трактування ядерних елементів християнського міфу, в такий спосіб оновлюючи його.
Єврейські образи української літератури XX — початку ХХІ століття
(2024) Гайдучок, Софія
У статті розглянуто розмаїття єврейських образів української літератури та їхню еволюцію від ХІХ до початку ХХІ ст. Проаналізовано нові єврейські типажі в контексті імагологічного дискурсу, окреслено специфіку зображення єврейських персонажів у різні історичні періоди, розкрито взаємодію Свого та Іншого. Матеріалом дослідження є роман В. Підмогильного "Невеличка драма" (1929), новела М. Хвильового "Кімната ч. 2" (1921–1923), роман С. Майданської "Землетрус" (1994), оповідання О. Забужко "Дівчатка" (1998), збірка В. Шнайдера "Записки сільського єврея" (1998) і роман А. Грувер "Її порожні місця" (2022). Залучено як твори українських письменників, так і українських письменників єврейського походження, щоби показати зв’язок двох культур і порівняти імагологічні особливості гетерообразу й автообразу в контексті історико-культурних реалій певного періоду. Окремо було розглянуто імагологічний концепт єврейськості і його авторську варіативність. Зроблено спробу окреслити минулий, теперішній і майбутній стан єврейсько-української культурної взаємодії, зважаючи на трагічні обставини сьогодення.
Моральна проблематика фентезійної окталогії Анджея Сапковського
(2024) Крапивницька, Марта
Статтю присвячено аналізу моральної проблематики "Відьмацької саги" А. Сапковського. Простежено функцію мотивів самоусвідомлення і моралі. А. Сапковський конструює героїв, які зіштовхуються з моральними дилемами і мають робити вибір. Багато ключових героїв саги проходять через символічну смерть і переродження до нового життя, після чого намагаються виправити помилки, скоєні раніше.
Парадокс легітимації в контексті українського фанфікшну
(2024) Панфьорова, Марія
Визначивши фанфікшн як особливий тип трансформативного тексту, авторка статті використовує термін "парадокс легітимації" для опису відносин авторів фанфіків із першотекстом, як це пропонує робити Джудіт Мей Фатала у своїй роботі "Фанфікшн і Автор". Парадокс полягає в тому, що незалежно від позиції самого автора фанфікшну та спрямування його твору трансформативний текст водночас підважує і утверджує ідеї оригіналу. Роботу парадокса продемонстровано на прикладі українського фандому манги та аніме "Хеталія" у 2010–2013 рр. Хоч автори намагалися змінити наявний у каноні образ України (зробити її менш емоційною і більш жорстокою, менш пасивною і більш волелюбною), деякі її риси залишалися незмінними, зокрема її білість і родинний зв’язок із Росією. Навіть найбільш радикальні спроби переосмислення перебували в тіні імперських стереотипів, підтримуваних оригінальною мангою. На противагу цьому проаналізовано ситуацію у фандомі, що сформувався у 2019–2020 рр. навколо шипінгу Симона Петлюри й Володимира Винниченка (так звані петлюрченки). На перший погляд, автори фанфіків за петлюрченками перетворюють історичних діячів на тропи, які можливо відтворювати й змінювати на свій розсуд. Однак за пильнішого погляду стає зрозуміло, що навіть найбільш субверсивні фанфіки романтизують Українську Революцію та український бунт як такий. У статті зроблено висновок, що описані особливості парадокса легітимації зумовлено не лише індивідуальними виборами авторів, а і їхнім відчуттям власної національної ідентичності в конкретні періоди української історії. Зокрема, довоєнні твори відтворювали колоніальні наративи частіше за ті, що були написані після 2014 р.
Розуміння гуманізму Ф. Моріаком і П. Клоделем у контексті французького "католицького відродження"
(2024) Польщак, Анелія
Статтю присвячено дослідженню питань розуміння гуманізму Ф. Моріаком і П. Клоделем у контексті літератури французького "католицького відродження", для якої є характерними певні спільні риси, зокрема оцінка ролі й місця людини в суспільстві та світі. Особливу увагу надано протиборству двох варіантів гуманізму в ХХ столітті — атеїстичного і християнського. Творчість Ф. Моріака у своїй глибинній сутності є вираженням християнського гуманізму, на якому в ХХ столітті позначились роздуми Ж. Марітена стосовно людини в цілісності її природного та надприродного буття. Ф. Моріак, як і П. Клодель, пов’язує справжній гуманізм і християнство, стверджуючи, що Христос є найвеличнішим творцем людських особистостей.
"Фауст" Й. В. Ґете в тематико-поетичній проєкції на "Італійську подорож"
(2024) Шалагінов, Борис
У статті встановлено зв'язки між конкретними спостереженнями і роздумами поета під час його перебування в Італії у 1786–1788 pp. та відповідними сюжетними епізодами, проблемно-тематичними вузлами й поетичними прийомами у "Фаусті", зокрема: виникнення "загального плану" твору, орієнтація на "театральність" цілого, використання сценічної "масовки", поєднання гротеску і карикатурності, серйозного і комічного, карнавальна "пожвавленість", діалог між акторами та публікою, пейзажно-колористичні прийоми, історичні алюзії і конкретні географічні спостереження в "античних" сценах тощо.
Образ автора в романтичному літературному тексті (на матеріалі повісти Рене-Француа де Шатобріяна "Рене або наслідки пристрастей")
(2024) Шкленська, Анастасія
У статті проаналізовано, як автобіографічні елементи впливають на образ автора в романтичному літературному тексті. На прикладі повісти "Рене або наслідки пристрастей" Р. Шатобріяна висвітлено як життєтекст, християнська парадигма й тогочасні культурні тенденції стають символічним тлом у творі. Окремо йдеться про так звану хворобу часу й романтизацію ментальних розладів у літературі.
Слово головної редакторки
(2024) Шліхта, Наталія
Cьомий том видання "Наукові записки НаУКМА. Історичні науки", підготовлений, як і попередні два, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Робота над цим випуском була особливо складною для нас також в емоційному плані. У вересні 2023 року трагічно загинули засновники кафедри історії НаУКМА, наші вчителі й колеги — Михайло Володимирович Кірсенко й Тетяна Аркадіївна Балабушевич. Присвячуючи цей том їхній світлій пам’яті, ми висловлюємо їм заслужену вдячність і шану, стверджуючи спадкоємність поколінь могилянських істориків і відстежуючи їхній вплив на дослідницьке й освітнє життя кафедри, 30-ліття якої ми відзначали минулоріч.
Доля Криму і міжнародний мир
(2024) Кірсенко, Михайло
Досвід розв’язання територіально-політичних суперечок свідчить, що найпереконливіші етнічні, історичні, економічні, стратегічні обґрунтування виявляються тенденційними і ведуть до конфронтації. З іншого боку, незнання чи ігнорування аргументації обох сторін спричиняється до помилкових рішень, а це катастрофа для політиків і трагедія для народів, бо загрожує кривавими конфліктами. Тому потрібно чітко уявляти собі попередній розвиток і сучасний стан речей, прорахувати ймовірні варіанти й робити практичні висновки, керуючись інтересами реального життя.
Магістеріум із новочасної історії Європи і України (НаУКМА, кафедра історії, 1996 р.)
(2024) Балабушевич, Тетяна; Глісон, Вільям; Кірсенко, Михайло
Дворічна програма формує дослідників вітчизняної історії в її європейському контексті. Фундаментальні засади циклу враховують новітні здобутки науки, увагу зосереджено на узагальнювальних курсах, порівнянні найважливіших феноменів, виявленні першовитоків і аналізі специфічних рис у тенденціях новітнього самовизначення і сучасної ментальності.
Родинні історії Тетяни Балабушевич і Михайла Кірсенка: бесіда з Надією Довженко (розмову вів Ярослав Борщик)
(2024) Довженко, Надія
Стаття присвячена пам’яті Тетяни Аркадіївни Балабушевич і Михайла Володимировича Кірсенка. Тетяна Аркадіївна Балабушевич — українська науковиця-історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії НаУКМА. Дослідниця економічної історії України XVI—XVIII ст., історичної географії, наукової бібліографії історії. Михайло Володимирович Кірсенко — український історик, професор , доктор історичних наук , заслужений діяч науки і техніки України.