eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Законодавча модель загальних засад звільнення від покарання
(2025) Горох, Олексій; Коломієць, Сергій
У статті розглянуто правовий феномен загальних засад звільнення від покарання. На підставі проведеного дослідження сформульовано правила загальних засад звільнення від покарання. Перше правило містить стрижневе положення про врахування мети звільнення від покарання (висловлено бачення такої мети). Друге правило спрямоване на недопущення звільнення від покарання засуджених з підстав, не передбачених Кримінальним кодексом України. Третє правило надає суду повну відповідь на питання про те, до кого із засуджених не можна застосовувати окремі види звільнення від покарання. Четверте правило орієнтує суди на дотримання передумов, підстав та характеру відповідного виду звільнення від покарання. П’яте правило скеровує всіх правозастосовних суб’єктів (суд, парламент, Президента) на врахування положень Загальної частини Кримінального кодексу України при вирішенні питання про звільнення від покарання. Сформовано законодавчу модель загальних засад звільнення від покарання, запропоновано закріпити її в кримінальному законодавстві.
Поняття "комплаєнс": загальна характеристика підходів до визначення
(2025) Дубіцький, Максим
У статті розглянуто поняття "комплаєнс" і надано його дефініцію. Проаналізовано історичне формування цього явища, зокрема в США, та вплив міжнародних норм на його розвиток в Україні. Досліджено наукові підходи до визначення цього поняття і висловлено критичні зауваження щодо підходу, за яким комплаєнс розглядають як процес управління ризиками. Автор пропонує розуміти комплаєнс як постійний процес, організований учасником суспільних відносин, забезпечення відповідності його діяльності вимогам законодавства, нормативним, внутрішнім та добровільно взятим на себе вимогам у сфері, в якій такий учасник веде діяльність. Також проаналізовано основні підходи до розуміння цього поняття в законодавстві України, зокрема, виявлено розбіжності в дефініціях цього терміна. Обґрунтовано необхідність уніфікації визначення комплаєнсу для уникнення суперечностей під час правозастосування. Наголошено на необхідності популяризації державою комплаєнсу серед учасників суспільних відносин як внутрішнього інструменту саморегуляції, який, з одного боку, допомагає державі створити середовище, в якому такі учасники самостійно й добровільно дотримуються вимог законодавства, а з іншого — дає змогу учасникам забезпечити ведення діяльності відповідно до застосованих вимог та запобігати їхньому порушенню.
Судовий контроль аргументації рішень суб’єктів владних повноважень: деякі стандарти національної, міжнародної та іноземної практики
(2025) Кістяник, Володимир
У статті розглянуто зміст, форми та закономірності судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. З’ясовано, що судовий контроль у сфері адміністративного судочинства полягає в перевірці належності, повноти та логічної узгодженості мотивів, покладених в основу рішень суб’єктів владних повноважень, з метою забезпечення їх відповідності принципу
верховенства права. На основі аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України, практики Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, Європейського суду справедливості (Суду ЄС) та судів окремих іноземних держав (Канади, США, Великої Британії) визначено доктринальні стандарти аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. Доведено, що ці стандарти охоплюють логічність, послідовність, зв’язок мотивів із нормами права, врахування релевантних обставин справи, заборону свавілля та дотримання принципу пропорційності. Запропоновано концепцію розумної, пропорційної та доказової аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як теоретико-прикладну модель удосконалення адміністративної юстиції в Україні. Вперше представлено формулювання системного підходу до судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як окремого інституту адміністративного судочинства, що інтегрує національні та міжнародні стандарти належного врядування. Підкреслено практичне значення одержаних результатів, яке полягає в можливості використання відповідних критеріїв під час оцінювання обґрунтованості рішень суб’єктів владних повноважень у судовій та управлінській практиці, а також у процесі розроблення методичних рекомендацій для державних службовців.
Правове регулювання систем штучного інтелекту та захист персональних даних: лінії взаємозв’язків
(2025) Кожухар, Олександр
У статті досліджено зв’язок між потенційним правовим регулюванням систем штучного інтелекту (ШІ) та режимом захисту персональних даних. Аналіз проведено крізь призму тенденцій у сфері регулювання систем ШІ, зокрема Акта (ЄС) про ШІ та Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, що на сьогодні визначають вектор розвитку політики на міжнародному та національному рівнях. У статті обґрунтовано, що архітектура сучасних систем ШІ на всіх етапах їхнього життєвого циклу — від розроблення до практичного впровадження — пов’язана з обробкою значних масивів персональних даних. Така характеристика систем ШІ зумовлює системні ризики для прав і свобод суб’єктів даних, створюючи певний конфлікт між інноваційним потенціалом ШІ та усталеними гарантіями у сфері захисту персональних даних. Ці ризики є особливо істотними в юрисдикціях із неналежним рівнем захисту персональних даних, що характерно й для України. Тож актуальним є аналіз взаємозв’язків між системами ШІ та захистом персональних даних. Дослідження демонструє, як основні принципи захисту персональних даних: законність, мінімізація, обмеження мети, прозорість та точність — стикаються з викликами в застосуванні ШІ. Наприклад, принцип мінімізації даних вступає в колізію з потребою алгоритмів машинного навчання у значних наборах даних для цілей розробки систем, а проблема «чорної скриньки» систем ШІ може не узгоджуватися з вимогою прозорості обробки даних. Автор доводить необхідність розроблення підходу, за яким вимоги у сфері захисту персональних даних (оновлені відповідно до чинних стандартів ЄС у цій сфері, включно із Загальним регламентом про захист даних) повинні бути складовою частиною механізму правового регулювання ШІ в Україні. Головними механізмами, що дають змогу реалізувати такий підхід, є прозорість та людський нагляд, що уможливлюють реалізацію інших гарантій як у сфері захисту персональних даних, так і в регулюванні ШІ. Для України це також означає нагальну потребу в імплементації відповідних норм і створення відповідного наглядового органу з належним рівнем інституційної спроможності. Ці висновки є важливими для подальшої роботи над законопроєктом № 8153 та для формування національної стратегії регулювання ШІ.
Risk allocation in blockchain-based licensing agreements for dual-use technologies at the intersection of Ukrainian and EU jurisdictions
(2025) Logush, Liubov; Baryshov, Maksym
The article explores the application of blockchain for risk allocation in cross-border licensing agreements of dual-use technologies under Ukrainian and EU legal frameworks. The first section analyses blockchain technology from both technical and legal perspectives. It outlines the operational principles of the most widely used consensus mechanisms in supply chain management and identifies key threats inherent in each of them. The analysis includes the most common types of attacks targeting blockchain infrastructure. The criteria of suitable consensual mechanisms for dual-use technology transactions are determined. The section further focuses on the theoretical concept and grounds for blockchain implementations in licensing agreements, including smart contracts, blockchain-based supply chain management, and dispute resolution. The role of smart contracts in licensing agreements is examined in terms of their implementation within the operational lifecycle of commercial entities. Considering supply chain management, possible approaches to blockchain adoptions are presented. Regarding dispute resolution, contemporary methods in the digital realm are described. The second section examines the integration of blockchain technology for risk allocation in cross-border licensing agreements in the EU market. It defines the concepts of risk and its allocation between contracting parties, from economic and legal perspectives. Two categories of risks are distinguished: those inherent in licensing agreements and those specific to the dual-use technology sector. The first category addresses risks associated with conflict-of-law issues, counterfeiting, and royalty formation. The limits of blockchain-based risk allocation are discovered in light of the exclusive-jurisdiction rule. Subsequently, the adoption of blockchain-based SCM is studied through the lens of the allocation of counterfeiting risk. A similar approach is applied to the risk of information asymmetry. The second category of risks concerns export controls and sanctions. The EU regulatory frameworks governing the relevant fields are examined. Contemporary examples of SCM implementations used to allocate export-control and sanctions risks are analysed. Both risks can be allocated between contractual parties through blockchain-based SCM.
The study results in the development of a risk allocation matrix using blockchain technology.
Національна система захисту прав людини: місце Конституційного Суду України
(2025) Мартинюк, Данило
У статті розглянуто місце Конституційного Суду України в національній системі захисту прав людини крізь призму функціонування інституту конституційної скарги, визначено та оцінено вплив практики Конституційного Суду України з розгляду справ за конституційними скаргами на конституційну юстицію і конституціоналізацію суспільних відносин. Запропоновано класифікацію органів публічної влади за критерієм захисту прав людини, в основу якої покладено повноваження щодо відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Зроблено висновок про присвоєння Конституційному Суду функції захисту прав людини, що зумовлено здійсненням ним повноважень з розгляду справ за конституційними скаргами. Виявлено ознаки зміни парадигми конституційної юстиції в бік суб’єктивізації з огляду на таку діяльність Суду. Ідентифіковано посилення ролі Конституційного Суду України в державі та визначено потенційні супутні наслідки. Висунуто пропозицію щодо проведення додаткових досліджень можливих ризиків, пов’язаних з інтенсифікацією конституційного контролю.
Право на житло в розумінні Європейської соціальної хартії: щодо потреби у формуванні нових стандартів
(2025) Матвєєва, Юлія
У статті наголошено на комплексному підході до розуміння соціальних прав. Основою цих прав є людська гідність, і саме крізь призму цієї цінності потрібно розглядати всі права людини. Акцентовано на значенні Європейської соціальної хартії, а також діяльності Європейського комітету із соціальних прав для країн-членів Ради Європи. На прикладі права на житло проаналізовано положення Європейської соціальної хартії, окремих конституцій європейських держав та Конституції України. Авторка доходить висновку щодо необхідності закріплення в Конституції України положення про запобігання бездомності. Окрім того, розкрито підходи Ради Європи і ООН до понять "належне житло", "доступне житло" та "соціальне житло". Наголошено на важливості для держави законодавчого регулювання питань примусового виселення, оскільки позбавлення особи користування житлом спричиняє низку порушень інших прав людини і робить її особливо вразливою в соціумі. Зроблено висновок, що, оскільки Конституція України спрямована на регулювання відносин у мирні часи, після завершення війни законодавство щодо забезпечення права на житло потребуватиме осучаснення й узгодження з міжнародними та європейськими стандартами.
Оцінювання судом результатів слідчого огляду: практичні аспекти
(2025) Мирошниченко, Юрій
У статті досліджено процесуальні та доказові аспекти огляду як важливої слідчої (розшукової) дії. Наголошено на його значенні для збирання доказів у кримінальному провадженні та встановлення істини у справі. Розглянуто підстави та порядок проведення огляду, коло осіб, які можуть брати в ньому участь, а також механізми залучення фахівців, зокрема у сфері інформаційних технологій. Проаналізовано судову практику, яка формує стандарти допустимості доказів та правозастосовної інтерпретації норм кримінального процесуального закону. Особливу увагу приділено процедурі проникнення до житла чи іншого володіння особи, зокрема з її добровільної згоди чи на підставі ухвали слідчого судді, а також дотриманню прав учасників огляду. Окремо розглянуто особливості огляду трупа, цифрових носіїв, складних технологічних об’єктів. Проаналізовано поширені помилки, яких припускаються слідчі в документуванні результатів огляду, та їхній вплив на оцінювання доказів судами. Обґрунтовано роль судової практики у формуванні правозастосовних стандартів. Зроблено висновок про необхідність забезпечення балансу між дотриманням процесуальних формальностей та гарантуванням прав людини.
Функції державного управління справами та його роль у забезпеченні діяльності Президента України
(2025) Сташук, Михайло
У статті досліджено адміністративно-правовий статус Державного управління справами. Особливу увагу звернено на значну кількість функцій Державного управління справами, не пов’язаних із підготовкою протокольних заходів державного рівня чи із сприянням Президентові України у виконанні його конституційних повноважень. У процесі дослідження закладено основу для оцінювання доцільності існування Державного управління справами. Для дослідження адміністративно-правового статусу зазначеного органу вивчено нормативно-правові підстави його діяльності, здійснено спроби встановити структуру органу та проаналізувати його взаємодію з іншими органами публічної адміністрації. Акцентовано на колізіях між повноваженнями Державного управління справами та іншими органами влади, а також між підприємствами, утвореними Державним управлінням справами, та наявний у зв’язку з такими колізіями ризик неконституційного впливу Президента України на інші органи державної влади. Висловлено пропозицію про потребу переглянути не лише функції цього органу та його матеріально-технічну базу, а й систему допоміжних органів при Президентові України загалом.
Богом бережене місто: стале і змінне в образі Києва від Середньовіччя до Бароко
(Прометей, 2025) Петренко-Цеунова, Ольга
У середньовічній картині світу місто посідало вагому позицію в Божественній ієрархії, між мікрокосмом людської душі та макрокосмом світобудови. Урбаністичну дійсність описували як у категоріях олюднення (тіло міста), так і в категоріях універсуму (місто як окремий світ). Середньовічні автори вбачали в місті не сукупність будівель і людей, а мапу християнських уявлень про світобудову. У такий спосіб поєднувалися різні виміри ідеї міста: одиничне і вселенське, земне й небесне. У певному сенсі місто було макрокосмом людських взаємин і мікрокосмічною моделлю світоустрою.
Топоси жіночої святості в українській бароковій агіографії
(Видавництво Українського католицького університету, 2024) Петренко-Цеунова, Ольга
Розділ з колективної монографії "Жінка в ранньомодерному соціумі на теренах Речі Посполитої".
Жіноча агіографія в українській традиції довго залишалася на марґінесі наукових зацікавлень, тим часом як західнохристиянська та візантійська моделі жіночої святості вже широко досліджені. Ба більше, у жіночих студіях ранньомодерної історії увагу зосереджено переважно на розгляді жінок як об’єктів шлюбного права та в контексті сімейної сфери. Однак поруч зі шлюбом як еталонним життєвим сценарієм існував концепт Христової нареченої як модель для наслідування та самореалізації на духовній ниві.
Особливості складу авторів анімаційного аудіовізуального твору як об’єкта авторського права
(2025) Ткач, Олександр
У статті проаналізовано концепції права автора та майнового авторського права як підходів до визнання авторства на аудіовізуальний твір. Подано комплексну характеристику складу авторів анімаційного аудіовізуального твору з урахуванням особливостей створення такого виду твору, положень чинного законодавства та сучасної теорії авторського права. З урахуванням специфіки створення анімаційного аудіовізуального твору окреслено творчий внесок осіб, які визнаються його авторами, та інших учасників створення. Проведено розмежування між авторами анімаційного аудіовізуального твору та іншими учасниками, твори яких включено до анімаційного аудіовізуального твору. Зроблено висновок, що анімаційний аудіовізуальний твір є твором, створеним у співавторстві, ознаками чого є єдиний творчий задум і суттєвість творчого внеску. Запропоновано виокремлення двох рівнів у структурі авторства на анімаційний аудіовізуальний твір, а саме: співавторів та авторів об’єктів-елементів, включених до анімаційного аудіовізуального твору.
Творча діяльність дитини в цифровому середовищі: окремі питання правового характеру
(2025) Федосєєва, Тетяна
У статті розглянуто питання, пов’язані з творчою діяльністю дитини в цифровому середовищі з урахуванням умов, що мають бути дотримані для належної реалізації та ефективного захисту її прав. Здійснено огляд національного законодавства, актів Європейського Союзу, позицій науковців і практиків щодо забезпечення безпеки дитини в мережі "Інтернет" та формування у дітей цифрового досвіду. Проаналізовано практику і політику ЄС, пов’язані з інтернетом для дітей, заходами щодо конфіденційності та захисту, цифровими послугами та діяльністю цифрових платформ, а також із ризиками штучного інтелекту (ШІ). Звернено увагу на місце цифрового мистецтва в розвитку дитини, виділено окремі обʼєкти цифрової творчості. Досліджено питання освітньої та позанавчальної творчої діяльності дитини, барʼєри, які можуть перешкоджати доступу до цифрового середовища, правила взаємодії в цифровому середовищі етичного та правового характеру. У звʼязку з цим критично проаналізовано національне законодавство та сформовано окремі висновки щодо забезпечення прав дитини, врахування їх у політиках і правилах щодо цифрових послуг та ШІ.
Суперечності між соціальною державою та верховенством права (сутнісний, ціннісний, нормативний та інші рівні)
(2025) Цельєв, Олексій
Статтю присвячено тематиці суперечностей, які існують між соціальною державою і верховенством права на різних рівнях їхнього перетину. У представленому дослідженні автор розвинув ідеї, висловлені у своїх попередніх працях. Зокрема, суперечності між верховенством права та соціальною державою проілюстровано практичними прикладами. На цій підставі проаналізовано та узагальнено способи реалізації окремих соціально-економічних прав в Україні. Окрему увагу приділено пільгам як одному з основних способів соціального захисту. Продемонстровано, у яких випадках сутність соціальної держави вступає в суперечність із сутністю верховенства права. Описано суперечності між цінностями, принципами та юридичними нормами, притаманними зазначеним концептам. Крім того, запропоновано підхід, за яким виявлені суперечності умовно можна поділити на п’ять рівнів: змістові, ціннісні, між принципами, між правами та між юридичними нормами. Окреслено шляхи залагодження суперечностей.
Боротьба без правил
(2025) Петерс, Анне
Переклад з німецької Оксани Головко-Гавришевої.
Росія нападом на Україну порушила міжнародно-правову заборону агресії. Проте вона намагається захистити свої дії юридичними аргументами. Однак офіційні виправдання (самооборона, запрошення російських військ**, гуманітарна інтервенція) є юридично абсолютно необґрунтованими. Світова спільнота також не прийняла їх, про що свідчать різні резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Editorial
(2025) Petrov, Roman; Zvieriev, Ievgen
This 11th issue of Kyiv-Mohyla Law & Politics Journal (KMLPJ) follows the established practice of selecting and publishing high quality scholarly papers in law and political science from all over the world. The KMLPJ has always been focused on academic quality and editorial transparency based on principles of open access. Therefore, the KMLPJ offers unrestricted and free open access to the papers without any time limit.
Instrument for Structural Policies for Pre-Accession as an introduction to the use of the Cohesion Fund
(2025) Talaga, Robert; Musiałkowska, Ida
The transformation processes of 1989 initiated Central European countries’ aspirations to integrate with Western Europe. In response, the world’s leading industrialized nations pledged support for systemic transformation, leading to the European Community’s establishment of the PHARE program in 1989 for Poland and Hungary. Over time, this assistance expanded to other aspiring EU member states, forming a coordinated pre-accession strategy. A key financial instrument within this strategy was the Instrument for Structural Policies for Pre-Accession (ISPA), introduced in 2000. Modelled on the EU’s Cohesion Fund, ISPA aimed to support economic and social cohesion through large-scale investments in environmental protection and transport infrastructure. The program facilitated compliance with EU environmental standards and the development of trans-European transport networks (TENs). In Poland, ISPA-funded projects improved air and water quality, waste management, and integrated national transport systems with EU networks. The literature on the use of pre-accession funding and ISPA in particular is fragmented and not abundant. Therefore, this article sheds light on ISPA’s programming, application processes, implementation challenges, and outcomes in a comprehensive way. The study employs legal analysis, critical evaluation of reports, and statistical data to assess ISPA’s performance. The findings provide insights into optimizing pre-accession assistance mechanisms and guiding future EU cohesion policy funding. It also serves as a source of policylearning for the prospective EU Member States.
Legal Techniques in EU Legislative Drafting: A Model for Ukraine’s Law-making Reform
(2025) Hudima, Tetiana; Ustymenko, Volodymyr; Dzhabrailov, Ruslan; Zahnitko, Oleh
This article examines the European Union’s approach to legal act drafting through a system of principles, methods, and procedures that ensure the proper quality of legislation. It identifies key guidelines for drafting, including clarity and precision in the formulation of provisions, structural coherence of legal acts, adaptation of content to target audiences, and adherence to the principles of subsidiarity, proportionality, and legality. Particular focus is given to the legal techniques used to implement these principles in practice, such as necessity assessments, structural standards, codification, recasting, implementation monitoring, and multilevel legal and linguistic editing. Applying the EU approach to the Ukrainian context, the study overviews recent statutory reforms aimed at improving legislative drafting. The analysis shows that, while Ukrainian legislation has partially incorporated many EU legislative drafting concepts, their practical application depends on strengthening institutional capacity, enhancing expert support, and improving public participation mechanisms. The adoption of a uniform legislative drafting manual is proposed as a step toward harmonizing quality safeguards for enactments. The findings confirm the potential of EU standards to increase the efficiency and legitimacy of Ukraine’s national law-making process.
Judicial Reform in Ukraine in the Times of Post-revolution Opening and the Lessons the EU can Learn
(2025) Koval, Dmytro; Latsyba, Andrii
The article analyses the progress and results of judicial reform in Ukraine after the Revolution of Dignity through the prism of interaction between key stakeholders – civil society, state bodies, and international partners, particularly the European Union. The study combines an analysis of scientific literature with empirical data obtained through interviews with direct participants in the reform processes after 2014. The authors trace how the window of opportunity created by mass protests and a change in the country's political course influenced institutional transformations in the field of justice. The study identifies factors that contributed to and hindered the implementation of reforms: on the one hand, public demand for the purification of the judiciary, the activation of civil society and the support of international partners, and on the other hand, resistance from the old elites, the superficial commitment of new political actors to deep transformations and the lack of proper dialogue between key stakeholders. The study concludes that the success of judicial reform in Ukraine is partial, demonstrating that even in a favorable context, systemic changes require sustained political will and effective cooperation between internal and external actors.
Current Trends and Prospects of Ukrainian Return Migration
(2025) Chabanna, Marharyta
This article examines contemporary trends in Ukrainian external migration and the factors influencing return migration, underscoring the need for return policies that foster economic growth and social stability. The study identifies key determinants of return, considering both forced and rational migration drivers alongside the social profile of displaced persons. Particular attention is given to pull and push factors that either facilitate return or encourage an extended stay in host countries. The analysis is structured around two main dimensions – security and socioeconomic conditions – providing an evaluation of the opportunities available in Ukraine and host states. Given the challenges related to return – including housing issues, economic uncertainty, labor market barriers, legal and bureaucratic constraints, and reintegration difficulties – the author underscores the need for a comprehensive return strategy. In particular, in collaboration with international organizations and civil society, Ukrainian government needs to implement policies that ensure safe return, access to housing, medical care, legal assistance, psychological support, financial programs, and educational opportunities for returnees. In this regard, the author emphasizes that information and communication campaigns about available opportunities can play a crucial role in facilitating sustained return.