eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Книга про духовні мандри Вічного Пілігрима : рецензія на книгу: Володимир Панченко: у своєму часі та понад часом. "Гарно мені було на цьому світі" / упорядниця Л. Ісаєнко
(ВД "Академперіодика", 2024) Ільницький, Микола
Рецензія на книгу: Володимир Панченко: у своєму часі та понад часом. "Гарно мені було на цьому світі" / упорядниця Л. Ісаєнко. Коли людина відходить із життя, душу переповнює жаль за нею, туга, що її вже не буде. Але поступово ці почуття замінює пам’ять — спогади про зустрічі й розмови, роздуми про те, що людина зробила у своєму житті. Коли ж помирає талановитий митець, то мовби наново оживають його твори, наче мисляться понад часом, що їх породив та який вони відображають. Книга про критика, літературознавця, громадсько-політичного й культурного діяча Володимира Євгеновича Панченка власне розкриває цю суть життя й дії "у своєму часі й поза часом", виражену в її назві.
Early marriage in Roma communities in Ukraine: cultural and socioeconomic factors [electronic resourse]
(2015) Martsenyuk, Tamara
This paper analyses the situation with regard to early marriage in Ukrainian society generally and in Roma communities particularly, while highlighting the importance of gender-based analysis in Roma studies. Empirical studies provide a focus on the cultural and socio-economic factors relevant to a discussion of the situation of Roma women in Ukraine who marry early, especially the sense of conflict they feel between traditional culture and modern society as they relate their experience of marriage.
"Тіні забутих предків" Коцюбинського і Параджанова
(2024)
6–8 вересня 2024 року за ініціативи Львівського інституту літератури ім. І. Франка у Верховині та Криворівні проходив Всеукраїнський симпозіум-пленер "Щоб наблизити день радости і сонця" до 160-річчя Михайла Коцюбинського, 100-річчя Сергія Параджанова, 60-річчя кінофільму "Тіні забутих предків".
Державні нагороди кінематографістам
(2024)
За значний особистий внесок у розвиток кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Дня українського кіно 13 вересня державними відзнаками було нагороджено кінематографістів.
Пам'ятник Олександру Довженку і Данилу Демуцькому
(2024)
З нагоди Дня українського кіно, національного професійного свята працівників кінематографії, на кіностудії ім. О. Довженка було відкрито пам’ятник Олександру Довженку та Данилу Демуцькому. Скульптор Володимир Щур.
Gender and Revolution in Ukraine: Women’s Participation in Euromaidan Protests of 2013–2014
(2014) Martsenyuk, Tamara
The recent events in central Kyiv and other Ukrainian cities, both triumphant
and tragic, have become famous as a so-called "Euro Revolution", better known as "Euromaidan." Protests by Ukrainian citizens against their government commenced in November 2013 (when President Yanukovych announced a decision to turn Ukraine away from the European Union) and continued for about three months (even after the Yanukovych regime had fallen). Unlike previous "revolutions," the "Revolution on Granite" of 1989–1991 and "the Orange Revolution" of 2004, "the Euromaidan revolution" was marked by – as was visible in the media and public discourses – diverse women’s participation, through which women challenged traditional gender roles and reclaimed visibility, recognition, and respect as revolutionaries. Female volunteers at Euromaidan were helping protesters under threat of their own lives.
Головна нагорода вітчизняної кінопремії
(2024)
Документальна стрічка "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова стала найкращим фільмом VIIІ Національної кінопремії "Золота Дзиґа". Стрічка також отримала нагороду в номінації "найкращий документальний фільм".
О медиаторе: роль и профессиональные компетенции
(Ника-Центр, 2010) Проценко, Диана
Теоретики и практики медиации называют медиатора "королем процесса" или "процедурным маршалом". Медиатор отвечает не за содержание переговоров, в которых он участвует как нейтральный посредник, а за ход процесса, за его организацию и помощь сторонам в поиске консенсуса. Такая работа, на достаточно легкой: ведь медиатор как бы не вникает в суть спора. На самом же деле наладить конструктивный диалог, помочь сторонам найти направления движения в конфликте, разобраться в отношениях и восстановить их хотя бы до такого уровня, когда стороны могут эффективно участвовать в процессе медиации, является достаточно сложной задачей.
Фільм про Дмитра Коцюбайла
(2024)
19 вересня на екрани українських кіно-театрів вийшов документальний фільм "Да Вінчі", присвячений життю українського воїна Дмитра Коцюбайла.
Шипінг як стратегія інтерпретації
(ВД "Академперіодика", 2024) Панфьорова, Марія
У статті запропоновано визначення фанатської практики шипінгу як стратегії інтерпретації, що передбачає прочитання стосунків між двома й більше вигаданими персонажами (чи реальними особами) як романтичних і/або сексуальних. Розглянуто приклади застосування цієї стратегії щодо першотексту під час написання фанфікшну. Продемонстровано, як шипінг може використовуватися у процесі фікційного моделювання життя реальних осіб. Зроблено висновок, що шипінг є одним із інструментів інтерпретації, однак його застосування комплексне й почасти зумовлене іншими чинниками, зокрема національною ідентичністю реципієнта.
Юркевич Памфіл Данилович
(Абрис, 2002) Ткачук, Марина
У статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Юркевича Памфіла Даниловича (1826, с. Ліпляве, Полтавщина - 1874) – українського філософа, педагога.
Гіляров Олексій Микитович
(Абрис, 2002) Ткачук, Марина
У статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Гілярова Олексія Микитовича (1855 - 1938) – представника академічної філософії.
Лопатін Лев Михайлович
(Абрис, 2002) Ткачук, Марина
У статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Лопатіна Лева Михайловича (1855, Москва - 1920) – російського філософа.
Досвід війни та його суб'єктність крізь оптику провідних сучасних філософських підходів
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Амельченко, Олександра
Статтю присвячено визначенню того, які сучасні філософські підходи є найбільш релевантними для опису досвіду людей під час війни. Ключовим у цьому плані постає питання про суб’єкта війни. Авторка виходить із того, що в сучасному філософському дискурсі війни переважає підхід, сформований у рамках аналітичної філософської традиції. Однак, як показано у статті, наявним в арсеналі останньої інструментам бракує методів для опису безпосереднього людського досвіду. Зокрема, війну розуміють як продовження політики, і тому суб’єктність мають лише ті, хто приймає керівні рішення щодо ведення війни. Дещо інший підхід пропонують представники комунікативної практичної філософії та етики спільної відповідальності. Однак здійснений у статті аналіз основоположних робіт Карла-Отто Апеля та Юрґена Габермаса, а також їхніх статей-реакцій на військові конфлікти демонструє, що й цьому підходу бракує досвідного виміру. Подолання цієї обмеженості можна знайти у представників феноменології і постструктуралізму. Зокрема, як показано у статті, в роботах Емануеля Левінаса і Яна Паточки можна знайти альтернативні визначення війни і належний інструментарій для опису досвіду перебування на фронті. Наприклад, у Е. Левінаса війна постає як основа політики, у Я. Паточки — як основа для сучасного політичного "миру". Авторка наводить паралелі між цими визначеннями й поглядами Мішеля Фуко, який визначав політику як продовження війни. Як і Е. Левінас і Я. Паточка, М. Фуко стверджував, що суб’єктність має той, хто перебуває на війні. Окрім того, проаналізовано погляди Жиля Дельоза і Фелікса Ґваттарі, які описували війну як явище, покликане знищити політику як таку, внаслідок чого суб'єктами війни у їхній оптиці постали військові. На підставі аналізу зазначених підходів авторка доходить висновку, що саме постструктуралістський і феноменологічний підходи здатні повернути суб'єктність людям, які переживають війни. Це робить ці підходи більш суголосними з дійсністю і новітніми тенденціями осмислення феномену війни у різних суміжних із філософією галузях.
Епістемічне пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Сідорова, Стефанія
Численні українські та східноєвропейські дослідники, філософи, громадські активісти й культурні діячі критикують сучасну західну наукову спільноту за систематичне тлумлення українських голосів та підтримку проросійських наративів. У статті розглянуто феномен епістемічного пригнічення українських голосів у сучасному західному академічному просторі, а також оглянуто низку концептів соціальної епістемології, що покликані прояснити цю проблему, як-от вестсплейнінг, епістемічний імперіалізм, подвійна колоніальна оптика, міжнародна імперіалістична солідарність тощо. Авторка статті аргументує, що філософське осмислення проблеми епістемічного пригні-чення українських дослідників у західних наукових колах потребує залучення доробку соціальних епістемологій (зокрема анти-, пост- та деколоніальних і феміністських), академічних і позаакадемічних пізнавальних стратегій, напрацювань філософських і нефілософських дисциплін, а також минулих і сучасних українських теоретизувань. Залучаючи напрацювання сучасних епістемологів Хана Едґуза, Міранди Фрикер, Кристі Дотсон та інших, авторка пропонує використовувати поняття "епістемічний саботаж" для аналізу досвідів зумисного епістемічного пригнічення. Для подальшого розвитку раніше запропонованих підходів залучено інтелектуальний контекст, у якому розвивалася українська філософська думка у XX столітті. Авторка використовує свідчення Юрія Шевельова про становлення славістики в США періоду 1950–1960-х рр. як парадигмальний приклад епістемічного саботажу. Підхід, запропонований у цій статті, має на меті засвідчити як системний, так і індивідуальний виміри епістемічного пригнічення.
Механіка міркування великих мовних моделей: філософський аналіз
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Маєвський, Олександр
У статті показано і філософськи пояснено природу, механіку міркування і фундаментальні засади епістемічної обмеженості сучасних діалогових великих мовних моделей на основі архітектури Transformer. Великі мовні моделі представлено як функціоналістський механістичний проєкт статистичного моделювання мови і мовлення як моделі знання як смислової моделі дійсності — 1) модель 2) моделі 3) моделі дійсності. Показано, що через цю значну дистанцію опосередкування дійсності внутрішньомодельні зв'язки втрачають свій фактологічний потенціал. Також продемонстровано, що великі мовні моделі є продуктом машинного навчання певній мовній поведінці з метою і цінностями, кардинально відмінними від мети і цінності людського пізнання. Їхньою метою є принцип задоволення оператора функції винагороди шляхом обману за будь-яку встановлену ціну і будь-якими наявними засобами на етапі навчання. Останнє не дає змоги користувачам моделі бути упевненими в доцільності моделі людським очікуванням і в безпечності будь-яких її міркувань на етапі її експлуатації. Крім цього обґрунтовано, що фундаментальні обмеження самої здатності до міркування у цих моделей є не лише фактологічними, а й алгоритмічними та онтологічними: ці моделі є обмеженими лінійними скінченними автоматами без тіла у дійсності, загалом позбавленими інших джерел знань і досвіду, крім синтаксису і контексту. Через це модель на рівні конструкції вдається до грубої імітації рефлексії через нечітку авторегресію, якою, фактично, відображається результат пошуку по корпусу текстів, кожен з яких потенційно міг бути створений і самим автором запиту до моделі. З огляду на зазначене власне епістемічна цінність продуктів великої мовної моделі визначається передусім їхньою пошуковою цінністю для користувача і обмежується проблематичністю їхньої атрибуції, валідації, а також необхідністю зовнішньої відповідальної верифікації й оцінки самим користувачем.
Актуальні проблеми вдосконалення та уніфікації термінології КК України
(Права людини, 2011) Хавронюк, Микола
Матеріали виступу на Слуханнях, які відбулися 29 вересня 2010 року у Комітеті Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Філософське значення експериментальної літературної творчості
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Мейта, Ксенія
У статті розглянуто форми, характеристики, способи написання та філософське значення експериментальних літературних творів на прикладі авангардистських творів ХХ ст. Метою дослідження було проаналізувати форми і функції експериментального мистецтва з погляду представників модерної філософії. Теоретичною базою дослідження є праці Зиґмунда Фройда, Ричарда Рорті, Жака Рансьєра, Вальтера Беньяміна, Майка Йогансена, Альбера Камю, Фрідріха Ніцше, Сьюзен Зонтаґ тощо, а також — маніфести авторства Андре Бретона та Франсуа ле Ліонне. Було проаналізовано питання соціальної ангажованості митців і неуникності пов’язаності творчості з ідеологією внаслідок знакового характеру мови. Було сформульовано тезу щодо буття антиутопій зразками експериментального мистецтва внаслідок моделювання в художніх творах цього жанру можливого майбутнього. На зразках художнього доробку представників сюрреалізму та підходів З. Фройда і Ж. Рансьєра, проілюстрованих прикладами з літературного та театрального мистецтва і освітнього процесу, було розглянуто автоматичне письмо як одну з технік експериментальної творчості, безпосередньо пов’язану з ідеєю інтелектуальної емансипації на противагу класичній творчості, зосередженій на відповідності жанровим і соціальним вимогам певної доби. Розглянуто також основні тези маніфестів представників авангардних напрямів задля унаочнення розуміння векторів їхньої творчості. Зокрема, зосереджено увагу на таких рисах творчості експериментальних митців, як символічний характер літератури, формальні експерименти, інтердисциплінарність у формі залучення до творчості технік і методології гуманітарних і/або математичних наукових дисциплін. У решті, за допомогою аналізу категорії "стиль", розкрито питання осмислення філософського значення творчості як шляху до набуття і вираження власної автентичності.
Соловйов Володимир Сергійович
(Абрис, 2002) Ткачук, Марина
У статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Соловйова Володимира Сергійовича (1853, Москва - 1900) - російського філософа, поета, публіциста.
Зміни до Конституції України в частині децентралізації влади : фінальний звіт за результатами інклюзивних позапарламентських публічних консультацій "Зміни до Конституції України у частині децентралізації через консенсус" ; проєкт тексту змін до Конституції України в частині децентралізації влади : 29.11.2021
(2021) Проценко, Діана; Безхлібна, Наталія; Мудрак, Наталія
Фінальний звіт за результатами інклюзивних позапарламентських публічних консультацій "Зміни до Конституції України у частині децентралізації через консенсус" ; проєкт тексту змін до Конституції України в частині децентралізації влади : 29.11.2021