Yanyk, O.2016-08-232016-08-232016Yanyk O. The riddle as an object of linguistic research / O. Yanyk // Магістеріум. - 2016. - Вип. 62 : Мовознавчі студії. - С. 96-99.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9331The article attempts to systematize different linguistic approaches to riddle studies and explore aspects of modern research to distinguish this folklore genre. Special attention is paid to cognitive-semiotic and discursive features of riddles as those occupying a leading position in modern linguistic studies. The diversity of subjects of the genre has been illustrated on the examples of English and Ukrainian riddles.У статті зроблено спробу систематизувати різні лінгвістичні підходи до вивчення загадки та виокремити сучасні аспекти дослідження цього фольклорного жанру. Також розглянуто питання походження загадок. Автор зазначає, що загадка живе та постійно розвивається в усній художній творчості кожного народу з давніх-давен. Ще Аристотель визнавав, що цей специфічний жанр фольклору – це вправно побудована метафора. У багатьох народів стародавнього світу цей жанр був засобом розвитку розумових здібностей підростаючого покоління. Загадки характеризуються багатством та різноманітністю своєї тематики: про будову всесвіту, рослинний та тваринний світ, про людину, людське житло, їжу тощо. Автор наголошує, що загадкам притаманні яскравість і конкретність факту, що робить їх особливо цікавими для дітей. У статті наведено приклади загадок, які відповідають психологічним особливостям сприйняття дитини. Проте для мовознавців та фольклористів загадка – це не просто розвага, а комплексна лінгвістична та естетична структура. Системне наукове вивчення загадок дає багатий матеріал про мистецтво, культуру та мову. У статті також звернуто увагу на те, що мова фольклору і загадок є важливим об’єктом сучасної етнолінгвістики. Багато праць присвячено структурним, семантичним та прагматичним особливостям загадок, зокрема дослідження З. Волоцької, А. Головачової, О. Селіванової, Р. Жореса, Г. Онищенка та ін. Зазначено, що серед дослідників загадок прихильниками структурно-семантичного підходу до її вивчення є Е. Кенгес-Маранда та Ю. Левін. Автор ак- центує увагу на сучасних підходах до вивчення загадки. На перший план у дослідженні загадки виходять когнітивно-семіотичні і дискурсивні особливості. Г. Пасько розглядає жанр загадки як комунікативне явище дискурсивної природи. Загадка живе у двох контекстах – адресанта і адресата. У статті на численних прикладах проілюстровано різноманіття тематики цього жанру, наведено приклади загадок, побудованих на антитезі, контрасті та каламбурі. На прикладах загадок з української та англійської мов автор ілюструє нерозривну єдність образної частини та відгадки. Звернено увагу на те, що загадка функціонує в незмінній формі, як певний стереотип. Загалом у статті виокремлено ключові аспекти вивчення жанру загадки на сучасному етапі з лінгвістичного погляду.enзагадкавідгадкалінгвістичний адресатriddleanswerlinguistic addresseeaddressercognitive-semioticdiscursiveArticle