Ярошенко, ТетянаЯрошенко, Олександра2024-04-152024-04-152024-01Ярошенко Т. О. Вимірювання впливу науки: за межі традицій. Порівняльний аналіз сучасних наукометричних інструментів та їх роль у визначенні наукового внеску / Тетяна Ярошенко, Олександра Ярошенко // Відкрита наука та інновації. - 2024. - Т. 1, № 1. - С. 18-37. - https://doi.org/10.62405/osi.2024.01.023041-14163041-1416https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28973http://doi.org/10.62405/osi.2024.01.02Assessing the quality and value of scholarly research can be crucial for individual researchers, academic institutions, and larger entities like networks, nations, regions, or industries. Scientific research typically gets assessed using a combination of quantitative (bibliometric and scientometric) and qualitative (expert) indicators, the latter of which mostly depends on citation analysis. Innovations that supplement traditional scientometric and bibliometric methodologies have surfaced in the last few decades in response to the difficulties presented by open science, especially in the areas of open data, open access, and open peer review. At the same time, there have been notable changes in the technological setting, including the adoption of open citation practices, standards including DOI and ORCID, and advances in artificial intelligence technologies such as scientific knowledge graphs. Modern cloud infrastructures and computational capacity make data more accessible and analysis more efficient if the data (and metadata) is properly prepared. Apart from traditional scientometric databases such as Web of Science and Scopus, the field has come to rely heavily on a number of powerful tools and initiatives including Dimensions, Lens, Scilit, OpenAlex, Crossref, Google Scholar, Semantic Scholar, OpenCitations, ScientoPy. The purpose of this article is to present an overview and comparison of a few different platforms and tools, with a focus on their responsible use for impact research and science evaluation. The study’s conclusions state that scientometric indicators should only be used as a supplement to expert evaluation, that they should be treated carefully, and that different services and tools should be employed to guarantee the multidimensionality and dependability of scientometric analysis and its application in assessing researchers and their work as well as forecasting research strategies. We are confident that the National Electronic Scientific Information System (URIS) and the Open Ukrainian Science Citation Index (OUCI) will continue to grow as a result of using the corresponding experience.Вимірювання якості та впливу академічних досліджень має важливе значення як для кожного окремого дослідника, так і для цілої інституції чи мережі, країни, регіону чи галузі. Для оцінки наукових досліджень найчастіше використовують баланс якісних (експертних) та кількісних (бібліометричних і наукометричних) показників, в основі останніх здебільшого лежить цитат-аналіз. Проте в останні десятиліття до традиційних уже інструментів наукометрії та бібліометрії додаються нові, які відповідають на виклики відкритої науки, зокрема щодо відкритого доступу та відтворюваності відкритих даних і відкритого рецензування. Значно змінився й технологічний ландшафт (стандарти DOI та ORCID, відкритого цитування, технології штучного інтелекту, графи наукових знань тощо). Сучасні хмарні інфраструктури та обчислювальні потужності роблять дані більш доступними, а їх аналіз більш ефективним, якщо дані (та метадані) підготовлені належним чином. До традиційних уже наукометричних платформ (Web of Science та Scopus) додалася низка не менш потужних інструментів і проєктів — Dimensions, Lens, Scilit, OpenAlex, Crossref, Google Scholar, Semantic Scholar, OpenCitations, ScientoPy та ін. Метою статті є короткий огляд та порівняння деяких із цих платформ та інструментів і їх відповідального застосування для потреб оцінки науки та впливу наукових досліджень.Висновки дослідження полягають у відповідальному ставленні до наукометричних показників, використання їх лише як доповнення до експертної оцінки та застосування різноманітних інструментів і сервісів, що дозволяють забезпечити надійність і багатоаспектність наукометричного аналізу та його використання для оцінки наукових досліджень і науковців та прогнозування дослідницьких стратегій. Використання відповідного досвіду, упевнені, сприятиме й подальшій розбудові Відкритого українського індексу наукового цитування (OUCI) та Національної електронної науково-інформаційної системи "URIS".ukвплив наукиоцінка наукидослідницька участьнаукометріяцитат-аналізDimensionsLensScilitOpenAlexSemantic ScholarStatistaОпендатаботстаттяresearch impactresearch assessmentresearch engagementscientometricsCitation analysisDimensionsLensScilitOpenAlexSemantic ScholarStatistaOpendatabotArticle