Briukhovetska, Olga2025-07-232025-07-232025Briukhovetska O. V. Queering Socialist Realism: Serhii Parajanov’s Early Ukrainian Films and his Transition to Poetic Cinema / Olga Briukhovetska // Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. - 2025. - Т. 8. - C. 104-114. - https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.104-1142617-89072663-2160https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.104-114https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35717Сергій Параджанов, режисер-візіонер українського, вірменського та грузинського кіно, залишається символом естетичного нонконформізму, який у безпрецедентний спосіб підважив канон соціалістичного реалізму попри обмеження, які накладала система культурного виробництва радянських часів. У цій статті запропоновано подивитись на ранній український період кар’єри режисера, на фільми "Параджанова до Параджанова". Акцент зроблено на останньому фільмі цього менш відомого періоду "Квітка на камені" 1962 року, який став кульмінацією нездатності Параджанова існувати у нав’язаних нормативних координатах. Авторка статті стверджує, що ранні фільми Параджанова варто розглядати як "подвійну невдачу" — не лише художню, але й ідеологічну, що дає змогу побачити цей період як такий, що парадоксальним чином заклав фундамент для подальших звершень Параджанова як режисера поетичного кіно. У статті показано, як ранні роботи Параджанова виявляють несумісність радянських ідеологічних приписів з творчими бажаннями режисера, включно з його квір-чутливістю. Зокрема, застосовуючи квір-оптику, показано, як у "Квітці на камені" Параджанов підважує соцреалістичні конвенції через гендерну плинність, підрив поступу ідеологічної трансформації радянського Bildungsroman та моменти наративної дезорієнтації, які натякають на квір-можливості в гетеронормативних рамках. Ці підривні культурні практики не лише викривали штучність соцреалістичних наративів, але й відкривали шляхи для альтернативного вираження ідентичності та буття, що становило загрозу для тієї нормативної версії реальності, зокрема гетеронормативності, яку насаджувала радянська держава. Хоча зрілі твори Параджанова більш виразно розкривають цей сексуально-естетичний зв’язок, його присутність у ранніх роботах є особливо важливою для осмислення творчого і життєвого шляху режисера. Дисидентство Параджанова має як політичний, так і сексуально-естетичний виміри, він заплатив за нього велику ціну: будучи відкритим бісексуалом у режимі, який криміналізував гомосексуальність, Параджанов зазнав жорстких переслідувань. Авторка статті показує, чому важливо не розділяти різні виміри дисидентства Параджанова. Кодуючи квір-підтексти в жорстко регламентованих рамках культурної продукції радянського часу, навіть ранні фільми Параджанова постають актами непокори системному гнобленню, демонструючи способи утвердити людську свободу в ситуації несвободи.The article argues that Serhii Parajanov’s lesser-known early Ukrainian films, created within the constraints of socialist realism, subtly challenged Soviet normativity, including heteronormativity. These works are characterized as a "double failure" — both artistic and ideological — as they reveal the operations of Parajanov’s creative desires, foreshadowing the queer aesthetics that would later define his mature poetic cinema. Focusing on The Flower on the Stone (1962), Parajanov’s final film before his creative breakthrough, the article identifies two key disruptions of the heteronormative framework of socialist realism: gender fluidity and an inversion of the Soviet Bildungsroman. Through moments of disorientation and subversions of ideological clarity, the film exposes the artificiality of Soviet norms while suggesting alternative modes of being. Employing the concept of a sexual-aesthetic nexus, the article contends that Parajanov’s sexuality — criminalized and used as a pretext for his politically motivated persecution — should be understood as an integral yet distinct part of his creative desires.enSerhii ParajanovUkrainian cinemadissidencecriminalization of homosexualitypolitical persecutionsocialist realismqueeringsexual-aesthetic nexusThe Flower of the Stoneheteronormativitydisorientationgender fluiditySoviet Bildungsromancultural practicespoetic cinemaarticleСергій Параджановукраїнське кінодисидентствокриміналізація гомосексуальностіполітичні переслідуваннясоціалістичний реалізмквіруваннясексуально-естетичний зв’язок"Квітка на камені"гетеронормативністьдезорієнтаціягендерна плинністьрадянський Bildungsromanкультурні практикипоетичне кіноArticle