Yermolenko, Volodymyr2026-01-192026-01-1920251112313-4895https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38092https://doi.org/10.18523/2313-4895.12.2025.65-75Автор аналізує поняття палінгенесії (регенерації, проходження через смерть) у його європейському контексті та в українській культурній традиції. Автор стверджує, що для українського контексту, особливо воєнних часів, палінгенесія стає більше ніж метафорою, позначає екзистенційну реальність утвердження життя попри смерть і наголошує на силі та стійкості життя всупереч силам смерті та руйнування. Автор досліджує цю тему в кількох українських авторів, зокрема Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Лесі Українки, Євгена Маланюка, Миколи Шлемкевича та інших. Автор наголошує на важливості розгляду українського культурного та екзистенційного досвіду як таких, що допомагають подолати постмодерні релятивізм і віртуальність.The article analyses the concept of palingenesis (regeneration, passage through death) in its European context and the Ukrainian cultural tradition. The author argues that, in the Ukrainian context, especially during the war, palingenesis is more than just a metaphor, designating an existential reality of affirming life despite death and emphasizing the strength and resilience of life in spite of the forces of death and destruction. The author explores this topic through the works of several Ukrainian authors, including Shevchenko, Kostomarov, Lesia Ukrainka, Malanyuk, Shlemkevych, and others. The author emphasizes the importance of examining Ukrainian cultural and existential experiences as a means of overcoming postmodern relativism and virtuality.enpalingenesislifedeathregenerationwarUkraineShevchenkoKostomarovZerovKhvyliovyiLesia UkrainkaUkrainian intellectual traditionarticleпалінгенезажиттясмертьвідродженнявійнаУкраїнаШевченкоКостомаровЗеровХвильовийЛеся Українкаукраїнська інтелектуальна традиціяArticle