Мінаков, Михайло2009-10-192009-10-192008Мінаков М. А. Географія філософії: топологія як антропологічна реметодологізація історії філософії / Михайло Мінаков // Філософська антропологія та сучасність: (пам'яті В. Г. Табачковського) / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди; [упоряд. Є. І. Андрос]. - Київ: Стилос, 2008. - С. 243-252.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/461"Примат географії" є тим моментом, у якому історія філософії стає топологією. За Жилем Дельозом і Феліксом Гваттарі, історія фі­лософії, як її розуміє більшість, має за фундамент уявлення, за яким розвиток філософії - це переміщення в ієрархії певних ідей-значущостей з панівних позицій на підпорядковані, і навпаки. Прив'язка до послідовного історичного часу філософського процесу призводить фі­лософію до нерухомості та жорсткої, непорушної стратифікації по­нять, у яких цей процес відбувається. Справжньої еволюції у філософії немає, всі ідеї - вже в полі філософії. Однак у різні моменти історич­ного часу їх значущість і впливовість мають різний характер. В істо­ричному часі філософський процес - це поле боротьби новизни мислення і його розвитку, з одного боку, і пам'яті - з іншого. Пам'ять пунктуальна і послідовна, вона протистоїть новизні. Водночас розви­ток - це "антипам'ять", діяльність проти послідовності і повторення, діяльність задля новизни. Філософія містить багатолінійні альтерна­тиви пам'яті поза своїм часом, у яких полягає можливість розвитку мислення.ukгеографія філософіїтопологіяантропологічна реметодологізація історії філософіїісторія філософіїстаттяArticle