Пронкевич, Олександр2019-06-102019-06-102018Пронкевич О. В. Мігель де Унамуно у вигнанні: екзистенційно-художній вимір опрацювання еміграційної травми / Олександр Пронкевич // Літератор-інтелектуал у міграційних процесах: виклики для пам'яті та ідентичності : монографія / [голов. ред. Пронкевич О. В.] ; М-во освіти і науки України, Чорномор. нац. ун-т ім. Петра Могили. - Миколаїв : [ЧНУ ім. Петра Могили], 2018. - С. 120-144.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15889Життя і творчість Мігеля де Унамуно є показовими для культури й літератури XX і XXI століть у плані вироблення підходів до розв’язання екзистенційних проблем людського існування. Однією з таких проблем стало вигнання, яке мислителю і письменнику довелося пережити з 1924 по 1930 рр. Цей гіркий досвід відбився у незавершеному творі "Підручник з донкіхотства", збірках поезій "З Фуертевентури до Парижа" (1925 р.) і "Баладник вигнання" (1927 р.), у листуванні, у книзі "Агонія християнства" (1925 р.), яка вважається, поряд із "Життям Дон Кіхота і Санчо" та "Про трагічне відчуття життя", одним із головних філософських есеїв мислителя і письменника, у новелі "Як твориться роман" (192,6 р.). Метою цієї розвідки є вивчити, яким чином травма вигнання позначилася на інтелектуальній біографії Унамуно, а також на ідейно-тематичних і жанрово-поетикальних особливостях його прозових і поетичних текстів, написаних у цей період. У такий спосіб я маю намір зробити внесок в осмислення чинників, що формують ідентичність та художню свідомість інтелектуала-літератора, втягнутого у міграційні процеси.ukлітературознавствоМігель де УнамунобіографіятворчістьеміграціяекзистенціалізмстаттяМігель де Унамуно у вигнанні: екзистенційно-художній вимір опрацювання еміграційної травмиArticle