Корнєєва, Тетяна2017-12-012017-12-012017Корнєєва Тетяна Олександрівна. Репрезентація жіночого як травми в мистецьких практиках Луїзи Буржуа, Ханни Вілке, Лізи Морозової та Ані Зур / Корнєєва Т. О. // Магістеріум. Культурологія. - 2017. - Вип. 68. - С. 67-71.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12321Статтю присвячено дослідженню жіночих проектів, зокрема перформансів, де відтворюється специфіка репрезентації індивідуальної та колективної жіночої травми. В теоретичному зрізі цієї теми концепт «жіноча травма» розглянуто як індивідуальний мистецький досвід художниць та перформерок, зокрема, Луїзи Буржуа, Ханни Вілке та перформансів Марини Абрамович, Лізи Морозової та Ані Зур, що демонструють переосмислення колективної жіночої травми на прикладі автобіографічної розповіді як способу наблизитися до Іншого та актуалізувати травматичний досвід у структурі власної ідентичності з метою його подальшого переосмислення.The article explores the women art-projects which indicate the specifics of individual and collective representation of “female trauma”. Relevance of the article is the need to augment theoretical tools in terms of psychoanalysis, gender theory, and the theory of memory, which introduce the concept of «female trauma.» This term is used for understanding individual and collective experiences formed under the influence of experienced traumatic situation. The concept of female trauma constitutes the problem of the relationship of the subject and Other on the symbolic level and isolates the effects of traumatic situations which manifest themselves through artistic practice. Traumatic situations make the mark which is one of the driving forces for creating art works, where the performance art serves as a way of re-experiencing of trauma and traumatic situations, including the structure of its own identity. Perceiving the women’s collective narrative as the injury in the context of the patriarchal culture, we can select the mechanisms for its implementation in the need of a creative process and some cycling on their own trauma. The phenomenon of women’s collective memory associated with the male, which produces certain rules of idealizing, alienating, and therefore individual woman’s memory, is always associated with women’s collective discourse formed by the patriarchal culture. Artistic practice is reflected in the collective women experience, which can be different in style, theme, and visual means, but will be similar in their deep structure. The introduced concept of “female trauma” is illustrated by the artistic projects of Louise Bourgeois, Hannah Wilke, and the performances of Marina Abramovic, Liza Morozova, and Ani Zur.ukІншийперформансіндивідуальна та колективна пам’ять"жіноча травма"жіночий перформансстаттяOtherperformancefemale traumaindividual and collective memorywoman artArticle