Брюховецька, Ольга2022-09-092022-09-092003Брюховецька О. В. Чому психоаналіз? / Ольга Брюховецька // Кіно-Театр. - 2003. - № 4. - С. 45-46.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/23781Психоаналітичний дискурс, починаючи з середини 70-х років, є своєрідним мейнстрімом у західній, як європейській, так і американській, кінотеорії, а відповідно, інтерпретації фільмів. Не в останню чергу з генеалогічних причин. Адже легітимація теорії кіно як академічної дисципліни у середині 70-х пов’язана саме з психоаналізом, котрий доповнив, "зняв", у гегелівському розумінні, лінгвістичну модель семіології та соціальну модель критики ідеології. Психоаналітичний дискурс відкрив "третій" вимір кіно поруч із структурно- комунікативним та соціально-ідеологічним, а швидше, не поруч, а за ними — вимір бажання.ukлегітимація теорії кінопсихоаналітичний дискурспсихоаналітичні ідеїАпаратна теоріякіностаттяArticle