Bakaiev, Mykola2023-02-102023-02-102022Bakaiev M. A methodological inquiry on compatibility of Droysen’s understanding and Weber’s counterfactuals / Mykola Bakaiev // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2022. - Т. 9-10. - С. 127-136. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.127-1362617-16782617-5703https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.127-136https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24658Gustav Droysen introduced understanding as the method of history. Max Weber analyzed what-if statements or counterfactuals as a form of causal explanation. Both scholars had a common interest in understanding and explanation. However, Droysen’s explanation was defined as method of natural sciences and served no use in history, while Weber’s understanding was focused on social reality rather than historical one. Still, precisely Weber’s idea of difference-making counterfactuals was later reinterpreted as defining for historical counterfactuals. In this paper, I determine what their methodologies say about understanding and counterfactuals, whether their views are compatible and whether historical research can benefit from combination of understanding and counterfactuals. To do this, I reconstruct Gustav Droysen’s views on understanding in the first part. Understanding here is a method that allows us to grasp events that are distant in time as contemporary ones through historical material and criticism. In the second part I review the tradition of counterfactuals of analytic philosophers (from Roderick Chisholm and Nelson Goodman to Julian Reiss) and Max Weber. Counterfactuals are conditional statements that contradict existing historical facts by changing or removing the causes of certain events, so that they can demonstrate the significance of these causes for historical events in case the counterfactual causes make a difference for the events. In the third part of the paper, I argue for compatibility between the methodologies, maintaining that understanding and counterfactuals can be beneficial for historical research in the following way: counterfactuals pinpoint the causes and main figures of historical events; knowledge about the figures improves our understanding of them; this understanding helps to see more counterfactual possibilities that can bring to light new causes, deepening our view of history.Ґустав Дройзен запропонував розуміння як метод історії. Макс Вебер аналізував роль такого виду каузального пояснення, як твердження умовного способу або контрфактичності. Обидва дослідники мали спільний інтерес до розуміння та пояснення. Утім, пояснення за Дройзеном визначалося як метод природознавства та не мало застосунку в історії, а розуміння Вебера було зосереджено на соціальній реальності, а не історичній. Однак саме ідею контрфактичностей Вебера, що здійснюють зміну (difference-making), було витлумачено як визначальну для історичних контрфактичностей. У статті визначено специфіку розуміння та контрфактичностей у цих двох методологіях, розглянуто, наскільки їхні погляди сумісні та чи є суміщення розуміння та контрфактичностей корисним для історичного дослідження. Для досягнення цієї мети автор реконструює погляди Ґустава Дройзена щодо розуміння у першій частині статті. Розуміння тут є методом, що дає змогу сприймати віддалені у часі події як сучасні за посередництва історичного матеріалу та критики. У другій частині розглянуто традиції контрфактичностей аналітичних філософів (від Родеріка Чизголма та Нельсона Ґудмана до Джуліана Риса) та Макса Вебера. Контрфактичності є твердженнями умовного способу, що суперечать наявним історичним фактам, змінюють або прибирають причини певних подій, щоб у такий спосіб продемонструвати значущість цих причин для історичних подій мірою того, наскільки контрфактичні причини змінюють події. У третій частині автор доводить сумісність контрфактичностей і розуміння, демонструючи корисність сполучення методологій для історичного дослідження. Центральний аргумент щодо корисності цього сполучення полягає у такому: контрфактичності вказують на причини та головних діячів історичних подій; знання про діячів сприяє кращому розумінню їхніх особистостей; це розуміння допомагає відстежити ще більше контрфактичних можливостей, які можуть виявити нові причини, поглибивши наше бачення історії.encounterfactualsGustav DroysenhistoryMax WebermethodologyunderstandingarticleҐустав ДройзеністоріяконтрфактичностіМакс ВеберметодологіярозумінняArticle