Вороніна, Марина2024-07-052024-07-052024Вороніна М. "Контракт працюючої матері": міф чи реальність в УСРР 1920–1930-х pp. / Марина Вороніна // Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю = Soviet "I" and Soviet "We" between Ideology and Reality : колективна монографія за підсумками конференції / [заг. ред. Наталії Шліхти ; упоряд. Тетяни Бородіної]. - Київ : Дух і Літера, 2024. - C. 32-40.978-617-8262-21-1https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/30286In the realm of historiography, the "contract of a working mother" is typically situated within the time frame of the 1930s to the 1980s. However, the 1920s present an interesting context due to the simultaneous economic collapse and the establishment of Soviet power. This period imposed patriarchal traditions on women due to the necessity of upholding domestic responsibilities amidst chronic food shortages and the requirement to engage in activities such as sewing and clothes repair. The economic structure at that time was notably imbalanced, requiring women to adhere to these traditional roles. During this era, measures such as waves of labor mobilization for teachers and individuals with medical education were undertaken, and gender-based task distribution within party units occurred frequently, often irrespective of individual preferences. The mid-1930s witnessed a significant shift due to collectivization and industrialization. Contrary to the demand for formal labor, the "Great Retreat" produced movements of wives of production top-managers and military commanders. The Stakhanovite movement also emerged during this time, primarily involving housewives who often employed household servants–typically low-literate rural women–despite limited living space. Similar to pre-revolutionary times, employment primarily concerned unmarried women. In the 1920s, official visual sources emphasized the "new Soviet woman’s" masculinization, yet trousers weren’t widely adopted in everyday women’s attire–exceptions being figures like labor hero Pasha Angelina. This observation underscores the continued prevalence of traditional gender distribution across professions. Even women engaged in traditionally male-dominated roles, such as construction and tractor driving, were often seen wearing skirts.Розділ з колективної монографії за підсумками конференції "Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю = Soviet "I" and Soviet "We" between Ideology and Reality". В історіографії хронологічні межі «контракту працюючої матері» визначаються в діапазоні 1930–1980-х років. Утім, 1920-ті роки в силу економічної розрухи і паралельно становлення радянської влади об’єктивно вимагали від жінки відповідати патріархальним традиціям: вести домашнє господарство в умовах постійної нестачі продуктів, перекроювати і ремонтувати одяг тощо, оскільки звичний економічний устрій був украй розбалансований. При цьому хвилі трудової мобілізації вчителів, осіб з медичною освітою, гендерний розподіл завдань на всіх рівнях партійних об’єднань – усе це відбувалося найчастіше попри бажання людей. І навпаки, під час "Великого перелому", всупереч формальній затребуваності в робочій силі в результаті колективізації та індустріалізації, в другій половині 1930-х років започатковуються рухи дружин командирів виробництва, військових командирів, стахановців. Більшість із них були домогосподарками і нерідко використовували працю прислуги (малограмотних сільських дівчат), незважаючи на дуже тісні житлові умови. Працевлаштування, як і в дореволюційні часи, поширювалося передусім на категорію жінок "доки заміж не вийшла". "Нормативність" офіційних візуальних джерел 1920-х років щодо маскулінізації "нової радянської жінки" так і не зробила брюки повсякденним жіночим одягом (як виняток ‒ Паша Ангеліна), що є додатковим доказом суттєвого збереження гендерного розподілу професій. Ставлення до жінок у маскулінних галузях було як до тимчасового або екстремального явища ‒ як з боку самих жінок, так і з боку оточення. Тому навіть будівельниць, трактористок часто можна побачити в спідницях.ukжінкадружинагендервійнаматеринстворозділ монографіїBook chapter