Tsyhvintsev, Ihor2026-01-212026-01-2120251112414-9942https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38129https://doi.org/10.18523/2414-9942.11.2025.140-154У статті пропонується концептуалізувати "Шакалячий експрес" – термін, що виник у Twitter-спільноті України під час війни – як локалізовану форму цифрового морального осуду та політико-афективну технологію. Це не просто онлайн-обурення, а механізм горизонтального морального врядування, який поєднує репутаційний контроль, емоційну мобілізацію та неінституційне політичне сигналізування. На основі аналізу семи кейсів з української публічної сфери (2022–2025), дослідження показує, як покоління Z формує символічні межі допустимого у кризовий час. Кожен кейс розглядається за чотирма критеріями: тригер, афективна рамка, стратегія реагування та наслідки. Це дозволяє простежити структуру й динаміку онлайн-осуду. У статті сформульовано чотири гіпотези щодо мотивів, ефектів і трансформацій "Шакалячого експресу" як практики неформального цифрового правосуддя. Також виявляється його амбівалентність – між "кенселінгом" і цькуванням, емпатією та жорстокістю. "Шакалячий експрес" пропонується як аналітична модель для вивчення нових форм політичної участі молоді в умовах соціальних зрушень і цифрової емоційної економіки.This article conceptualizes the "Shakal-Express" – a wartime term from Ukrainian Twitter – as a localized form of digital moral sanctioning and a political-affective technology. Rather than simple online outrage, it functions as a mechanism of horizontal moral governance, blending reputational control, affective mobilization, and non-institutional political signaling. Analyzing seven cases from Ukraine’s public sphere (2022–2025), the article explores how Generation Z draws symbolic boundaries of acceptable behavior during crises. Each case is examined through four criteria: trigger, affective frame, response strategy, and consequences. This framework reveals how online judgment is structured and evolves. The study offers four hypotheses on the motives, impacts, and shifts within "Shakal-Express" as a practice of informal digital justice. It also highlights its dual nature – positioned between cancel culture and bullying, empathy and cruelty. Ultimately, the article proposes “Shakal-Express” as a useful model for examining new forms of youth political participation in an age of digital affect, symbolic violence, and social upheaval.enShakal-ExpressCancel CultureDigital PublicsPolitical ParticipationGeneration ZInfluencersAffective PoliticsMoral Economyarticleшакалячий експрескультура скасуваннякенселінгцифрові спільнотиполітична участьпокоління Zзумериінфлюенсериафективна політикаморальна економікаArticle