Bruning, AIfons2015-11-162015-11-162007BriiningAlfons. On Jesuit Schools, Scholasticism and the Kievan Academy - Some Remarks on the Historical and Ideological Background of its Founding / Alfons Briining // Київська Академія. - 2007. - № 4. - С. 5-20https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/7216The essay tries to examine critically the various interpretations offounding of the Kievan Academy in 1631/32, and to contribute to a more realistic estimation of the historical background. Classical terms in the discussion, as that about the leanings from Jesuit schools in the Polish-Lithuanian Commonwealth, or the often repeated Kievan scholasticism have to be put into question for several reasons. However, too little attention has been devoted so far to the religious motivation of the founder, Peter Mohyla, and his environment. In fact a purely religious motivation, even more on an Orthodox background, made it rather difficult to adopt Western models without hesitation and deliberate reflections. That was not only the case for Mohyla's opponents, but for his own views as well. If, nevertheless, those Western patterns were adopted, and the Kievan College modelled after the schools of the Western confessions, this step was mainly due to the cultural and social situation of the Polish Lithuanian Commonwealth - on a noble society, and a culture of dispute and arguing which was in many ways connected with the political system of this state.У статті зроблено спробу критично розглянути різноманітні інтерпретації заснування Київської академії у 1631—1632 р. та знайти виваженіше пояснення його історичного підґрунтя. Класичні терміни в дискусії, як-от запозичення з єзуїтських шкіл у Речі Посполитій або часто повторювана «київська вченість» мають бути поставлені під питання з кількох причин. З іншого боку, замало уваги приділялося релігійним мотиваціям засновника Петра Могили та його оточення. Фактично суто релігійні спонуки, зокрема православного спрямування, утруднювали сприйняття західних моделей. Так було не лише через супротивників Могили, але й через його власні погляди. Якщо ж, незважаючи на це, були прийняті західні зразки, і Київський колегіум був побудований за взірцем шкіл західних конфесій, то цей крок цілком узгоджувався з культурною та суспільною ситуацією Польсько-Литовської держави — шляхетського суспільства та його культури дискусії, що багатьма шляхами поєднувалися із політичною системою країни.enКиївська академіяєзуїтські школизахідні конфесіїArticle