Шалагінов, Борис2018-09-132018-09-132000Шалагінов Б. Б. "Фауст" Й. В. Ґете як утопія / Борис Шалагінов // Маґістеріум. Вип. 4. Літературознавчі студії / [упоряд. Кравченко А. Є. ; редкол.: В. П. Моренець (голова) та ін.] ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : Стилос, 2000. - С. 64-72.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/13879Ha матеріалі етико-естетичних позицій Шіллера, Новаліса, Гельдерліна, Фіхте, Гемстергейса та самого Ґете (на основі другої частини "Фауста") розкриваються загальнотипологічні і специфічно неповторні риси "німецької утопії" на рубежі XVIІІ-XIX cт.: раціоналістичний характер, втілення родової сутності людини, ідеї універсальної цілісності, ідеї природи як вищого законодавця, ідеї розвитку, та головне - її персоналістична, а не суспільна спрямованість.Based on the ethic-esthetic views of Schiller, Novalis, Hoelderlin, Fichte, Hemsterheiss and Goethe himself (especially part II of "Faust") the general typological and specifically distinctive features of the "German utopia" at the break of the XVIII-XIX c. are clarified: the rational character, the embodiment of the gender essence of man, the idea of the universal integrity, of Nature as the suprime legislator, of the development, and the main item - the personal, and not social orientation.ukнімецька літератураутопіяперсоналістична спрямованістьҐете"Фауст"природалюдинастаттяArticle