Єрмоленко, ВолодимирБойко, Юрій2021-10-122021-10-122021https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21101У роботі досліджується рецепція поглядів Геракліта у філософії Мартина Гайдеґера. Був висвітлений зв'язок між λόγος,, ζωή, φύσις та ψυχή у фрагментах Геракліта та поняттям Буття (das Sein) Мартина Гайдеґера. Виявляється подібність між Гайдеґеровим розумінням повсякденної мови як τέχνη (Technik) та розмежуванням між сакральним та профанним сенсом λόγος. Визначається тотожність між між λόγος, νόμος, ρυθμός Геракліта та Мовою Буття. Було показано, що λόγος Геракліта розуміється Гайдеґером корелятивно до німецького lesen – збирати (зокрема, збирати врожай, звідки й збірність тих образів, якими керується "смертний", адже вони "збираються", зображуються з речей, про які говорять. Для Гайдеґера λόγος і є Буттям, в якому з’єднується (einigt) усе існуюче тією мірою, якою воно є. Гераклітів λόγος, котрий Гайдеґер називає "мовою Буття" можна назвати вихідною пресупозицією монотеїзму, в сенсі віри й прагненні до першопорядку, першопринципу, та першості як єдиної Природи, яка визначає собою характер (Gepräge) речей.ukΛόγος ГераклітаМова БуттяМартин Гайдеґерантропоморфність λόγος та Природиповсякденна мовапресупозиція монотеїзмумагістерська роботаOther