Lisovyi, NazarMaltseva, Kateryna2026-07-092026-07-092026Lisovyi N. From fear to meaning: terror management, cultural worldview, and collective dynamics in the context of war / Nazar Lisovyi, Kateryna Maltseva // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2026. - № 2. - С. 128-144. - https://doi.org/10.15407/sociology2026.02.1281563-37132663-5143https://doi.org/10.15407/sociology2026.02.128https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/40594Люди долають екзистенційну тривогу, спричинену усвідомленням смертності, через комплексні психологічні механізми, покликані зробити життя більш впорядкованим. Еволюційні засади теорії управління терором (англ.: Terror Management Th eory, TMT) розкривають, яким чином самооцінки, культурні світогляди та структуровані системи переконань функціюють як буфери, що пом’якшують вплив думок про смерть. Культура й релігія відіграють ключову роль у наданні сенсу, відчуття безпеки та шляхів до символічного безсмертя, виконуючи важливу психологічну функцію у зменшенні екзистенційної тривоги. Під час війни психологічний тиск зростає, оскільки підвищене усвідомлення смертності впливає на колективну ідентичність, згуртованість усередині групи та міжгрупові конфлікти, формуючи цінності й поведінку в умовах екстремальних загроз. Збройний конфлікт створює одні з найсерйозніших і найруйнівніших стресорів. Війна ставить людину перед безпосередньою загрозою життю й породжує інтенсивні емоційні реакції — страх, розпач, горе — поряд із фізичними стражданнями, матеріальними й особистими втратами, а також постійною необхідністю адаптуватися до нестачі й невизначеності. Війна ставить під загрозу як цивільних, так і військових, і залишає слід, що дається взнаки довго після завершення бойових дій. Такі стресори належать до найтяжчих травматичних досвідів, які може пережити індивід. За таких умов люди частіше й інтенсивніше усвідомлюють власну смертність і вразливість, а страх за життя стає більш відчутним у повсякденному досвіді. Психологічні й соціальні наслідки підвищеного рівня усвідомлення смертності у воєнний час демонструють, як механізми злиття ідентичностей (англ.: identity fusion) і побудова специфічних наративів формують реакції на екзистенційні загрози й визначають поведінкові патерни. Згідно з ТМТ, символічні системи — наприклад культурні й національні наративи — виконують роль буферів проти усвідомлення смертності. Завдяки ним людина підтримує прийнятну самооцінку й узгодженість повсякденного сенсу. Коли ж світогляд піддається сумніву, індивіди схильні підтверджувати спільні цінності й посилювати ототожнення зі своєю групою. ТМТ і злиття ідентичностей уможливлюють нюансоване пояснення того, як вплив воєнних стресорів позначається на психологічній адаптації, колективній стійкості та збереженні сенсу в умовах постійної небезпеки. Спільний досвід зовнішньої загрози життю й аґресії зміцнює соціальні зв’язки та сприяє психологічним механізмам адаптації, необхідним для виживання у країні, що перебуває у стані війни. Вивчення цих динамік дає змогу глибше зрозуміти, як українці вистоюють проти безпосередніх викликів збройного конфлікту й формують майбутнє, у якому їхні цінності залишаються незмінними перед негараздами.Humans navigate existential anxiety provoked by mortality awareness through complex psychological networks designed to make life feel more manageable. Th e evolutionary foundations of terror management reveal how self-esteem, cultural worldviews, and structured belief systems serve as buff ers against death-related cognitions. Culture and religion play critical roles in providing meaning, reassurance, and pathways to symbolic immortality, highlighting their psychological functions in mitigating existential anxiety. During wartime, heightened psychological pressures emerge as mortality salience infl uences collective identity, in-group cohesion, and intergroup confl ict, ultimately shaping values and behavior in high-stakes contexts. Armed confl ict introduces some of the most severe and destabilizing stressors an imaginable. War poses life-threatening conditions, impacting individuals through intense emotional responses — such as fear, distress, and grief — alongside physical suff ering, material and personal loss, and constant need to adapt to deprivation. Because war endangers both civilians and military personnel and leaves lasting scares that continue to affl ict its victims long aft er the war ends, the stressors associated with the hostilities of war rank among the most profoundly traumatic experiences a person can endure. Under these circumstances, individuals experience heightened and more frequent awareness of their mortality and vulnerability, making fear for one’s life more intense and accessible. Th e psychological and social impacts of heightened awareness of wartime mortality illustrate how identity fusion and the construction of specifi c narratives shape responses to existential threats and infl uence their behavioral expressions. According to Terror Management Th eory (TMT), symbolic systems such as cultural and national narratives serve as buff ers against death awareness. With them, a person maintains functional self-esteem and everyday meaning coherence. When a worldview is challenged, people tend to reaffi rm their shared values and strengthen their identifi cation with their group. TМТ and identity fusion provide a complex yet subtle understanding of how exposure to war-related stress aff ects psychological adaptation, collective resilience, and the maintenance of meaning in the face of ongoing danger. Th e shared experience of external life threats and aggression reinforces social bonds and enhances the psychological adaptation necessary for navigating life in a country that is at war. Ultimately, studying these dynamics can shed light on how the people of Ukraine are enduring the immediate challenges of confl ict and working towards a future where their values remain intact, even in the face of adversity.enTerror Management Theoryculturelife threatarmed confl ictarticleтеорія менеджменту терорукультуразагроза життюзбройний конфліктArticle