Yakunenko, KostiantynRomaniuk, Artem2026-01-202026-01-202025Yakunenko K. V. Key determinants of dividend policy in U.S. public information technology companies / Konstantin Yakunenko, Artem Romaniuk // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2025. - Т. 10, вип. 1. - C. 202-209. - https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.202-2092519-47392519-4747https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.202-209https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38099Мета дослідження полягає в поясненні того, чому публічні ІТ-компанії США, які донедавна неохоче повертали кошти акціонерам, нині щороку виплачують дивіденди. У зв'язку з цим переві-рено, як прибутковість, ліквідність, перспективи зростання, капіталомісткість, історія дивіденд-них виплат і вік корпорації разом формують дивідендну політику. Проаналізовано збалансовану панель із 46 технологічних компаній за 2010–2024 рр. (690 спо-стережень «компанія–рік») із фіксованими ефектами для компаній і років та робастними до гете-роскедастичності помилками. Усі змінні стандартизовано, отже, кожен коефіцієнт відображає зміну на одне стандартне відхилення; діагностичні тести враховують мультиколінеарність, серійну кореляцію та стаціонарність. Основні результати засвідчують, що дивідендна поведінка ІТ-сектору відходить від класичної логіки "вільного грошового потоку": вища прибутковість зменшує виплати (β = –2,23; p < 0,001), тоді як більша ліквідність їх підвищує (β = 0,20; p = 0,01). Можливості зростання, виміряні спів-відношенням «капіталізація / балансова вартість», стримують дивіденди (β = –0,39; p = 0,05), а вік корпорації їх посилює (β = 0,14; p = 0,03), підтверджуючи теорію життєвого циклу. Виплати сильно «згладжуються»: 57 % торішніх дивідендів переносяться на поточний рік (β = 0,57; p < 0,001). Модель пояснює 51 % внутрішньофірмової та 43 % загальної дисперсії, що підкреслює значущість обраних предикторів. Практичні висновки є двоякими. По-перше, корпоративні менеджери мають узгоджувати форму виплат зі структурою балансу: зрілі бізнеси з помірними балансами готівки можуть упевнено підвищувати регулярні дивіденди, тоді як для «хмарних» бізнесів із незначними обсягами матеріальних активів доцільніше здійснювати опортуністичні викупи акцій. По-друге, для інвесторів початок виплати дивідендів у техсекторі є "фільтром якості», що поєднує виручку з вищою прибутковістю, скоригованою на ризик. Ці результати також допомагають студентам побачити, як теорія розподілу капіталу втілюється в реальних рішеннях щодо виплат, роблячи абстрактні фінансові концепції наочними в аудиторії. Оригінальність і цінність роботи полягає в ізоляції сукупного впливу ліквідності, можливостей зростання й ступеня зрілості в межах одного сектору, що дає змогу поєднати різні підходи: агентські витрати, ієрархія фінансування й життєвий цикл компанії – для компаній з великою часткою нематеріальних активів. Отримані результати пояснюють, чому дивіденди стали доповненням, а не замінником програм викупу акцій у Big Tech, і пропонують рамку аналізу, придатну для міжгалузевих порівнянь.The purpose of this study is to explain why U.S. publicly listed information-technology firms – once reluctant to share cash – now pay dividends by testing how profitability, liquidity, firm age, growth opportunities, capital-expenditure intensity, past payouts, and corporate age jointly shape dividend policy. Regarding methodology, we analyze a balanced panel of 46 technology companies from 2010 to 2024 (690 firm-years) using firm- and year-fixed effects with heteroskedasticity-robust errors. All variables are standardized so that each coefficient reflects a one-standard-deviation change. Diagnostic tests address issues such as multicollinearity, serial correlation, and stationarity. The key findings reveal that dividend behavior in tech deviates from classic free-cash-flow logic: higher profitability reduces payouts (β = –2.23, p < 0.001), whereas greater liquidity increases them (β = 0.20, p = 0.01). Growth opportunities, proxied by price-to-book, dampen dividends (β = –0.39, p = 0.05), while corporate age boosts them (β = 0.14, p = 0.03), supporting life-cycle theory. Dividend smoothing is pronounced, with 57% of the previous year’s payout carried forward (β = 0.57, p < 0.001). Altogether, the model explains 51% of the within-firm variation and 43% of the overall variation, underscoring the relevance of the chosen predictors. The practical implications are twofold: managers should align the payout mode with balance-sheet context – mature platforms holding moderate cash can credibly raise regular dividends, whereas asset-light cloud businesses may favor opportunistic buy-backs – and investors can treat dividend initiation in tech as a quality screen that combines income with superior risk-adjusted returns. Crucially, these insights also help students see how capital-allocation theory translates into real-world payout decisions, making abstract finance concepts tangible in classroom discussion. Finally, the study’s originality and value lie in isolating the combined effects of liquidity, growth, and age within a single sector, thereby reconciling agency, pecking-order, and life-cycle views in an intangible-asset environment. The evidence clarifies why dividends have become a complement, rather than a substitute, for buybacks in Big Tech, providing a framework that can be replicated for cross-sector comparisons.en-USdividend policypayout irrelevanceagency costssignaling theorycorporate liquiditygrowth opportunitiespanel datatechnology sectorarticleдивідендна політиканерелевантність виплатагентські витратисигнальна теоріякорпоративна ліквідністьможливості зростанняпанельні данітехнологічний секторArticle