Середа, ПавлоМальцева, Катерина2023-05-222023-05-222022Середа П. Роль культурного та соціального капіталів у суб’єктивній оцінці здоров'я / Павло Середа, Катерина Мальцева // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2022. - № 1. - С. 83-105. - https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.0831563-37132663-5143https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.083https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25207Современная эпидемиологическая ситуация еще раз привлекла внимание научного сообщества и полиси-мейкеров к важности понимания социальных источников биологических рисков. В течение нескольких последних десятилетий выводы эмпирических исследований неравенств в здоровье подчеркивали сложные причинные связи между социально-экономическим статусом индивида и его или ее здоровьем. Существует несколько теоретических моделей для объяснения неравенств в здоровье, которые сосредотачиваются на различных аспектах влияния социально-экономического статуса. Эти модели демонстрируют, что показатели здоровья между разными группами в популяции распределены неравномерно, однако ограничены в своих объяснениях механизмов воспроизводства неравенства в здоровье. Хотя само наблюдение о влиянии социально-экономического статуса на здоровье не ново и восходит по меньшей мере к идеям социальной медицины XIX века, сейчас мы знаем гораздо больше о социальных факторах в паттернах здоровья, заболеваемости и смертности. Развитие подходов к пониманию неравенства в здоровье, а также обогащение социологического знания благодаря инкорпорации информации из эпидемиологии, медицины, генетики и других смежных наук изменило и основополагающее определение самого здоровья. Соответственно должно развиваться и методологическое измерение оценки социальных факторов в здоровье. Проведенное авторами исследование предполагало выяснение роли культурного и социального капиталов в субъективных оценках здоровья со стороны взрослого населения Украины. В 2020–2021 годах было проведено двухфазовое исследование смешанным способом с использованием полуструктурированного интервьюирования (n = 10) для разработки инструмента для последующего анкетирования (n = 156). В результате анализа был выявлен градиент наличия капиталов в отношении культурного капитала в аспекте восприятия здоровья как части субъективной его оценки. Индивиды с более обширными познаниями в области здорового образа жизни и способные воплощать эти знания в свой образ жизни, одновременно имели более высокие показатели всех форм капиталов. Это поддерживает идею о том, что здоровье является одним их проявлений культурного вкуса, что формирует статусное различение. Относительно механизмов взаимодействия капиталов было выявлено, что культурный капитал вополощенный в знаниях про здоровье имеет связь с переменными культурного капитала в аспектах питания и соблюдения собственных привычек укрепления здоровья, а также с такой составляющей социального капитала, как социальная поддержка. Переменные культурного капитала связаны между собой, а также с частью социального капитала в виде социальной поддержки и наличия полезных контактов. Социальный капитал выступает многомерным конструктом, в рамках которого разные факторы взаимодействуют между собой. Социальная поддержка выступает медиатором между социальным и культурным капиталом.The present-day epidemiological situation has once again drawn attention of the scientific community and policy makers to the importance of understanding of the social sources of biological risks. During the past few decades the empirical research into heath disparities has revealed the complex links existing between the socioeconomic status of an individual and his or her health. There are several theoretical models that explain health disparities chiefly focusing on various facets of the socioeconomic status and their effects on health. Those models point to the unequal distribution of health across different groups within a population, but they remain rather limited in terms of accounting for the mechanisms of its maintenance. Although the idea of the effects of socioeconomic status on health is not new and dates back at least as far as 19th c. social medicine, the body of knowledge regarding the social patterns of health, disease and mortality has increased considerably since then. Burgeoning new approaches to health disparities as well as incorporation of data from the epidemiological, medical, genetic and similar connected disciplines have enriched the sociological knowledge and changed the very conceptualization of health. The methodological means of assessing the social factors in health should be enhanced accordingly. The present study contributes to this empirical literature. The aim of the present study was to explore the factor of the cultural and social capitals in self-rated health status among the adult Ukrainians. During 2020–2021 the authors have conducted a two-phase mixed methods study employing the results of semi-structured interviews (n = 10) to develop a survey instrument (n = 156). The results pointed to the gradual data structure in self-rated health based on the cultural capital criterion. Individuals who were more knowledgeable in terms of healthy lifestyle habits and capable of translating this knowledge into practice adhering to it in their lifestyle, also had higher scores on all other forms of capital. This finding supports the notion that health is linked to the cultural taste which forms the status distinctions. As for the mechanisms of the interaction of capitals, it was found that cultural capital in the domain of health is connected to the variables of the cultural capital in the domain of diet and healthy habits, as well as with the social support aspect of the social capital. Cultural capital variables were intercorrelated among themselves, as well as with such aspects of social capital as social support and useful contact networks. Social capital emerged as a multidimensional construct with multiple interrelated compounds. The relationship between social and cultural capitals was mediated by social support availability.Сучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мейкерів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров’ї привертали увагу до складних причинних зв’язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров’ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров’ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров’я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров’ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров’я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров’я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров’ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров’я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров’ї. Проведене авторами дослідження передбачало з’ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб’єктивних оцінках здоров’я з боку дорослого населення України. У 2020–2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв’ювання (n = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (n = 156). У результаті аналізу було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров’я як частини суб’єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров’я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втілений у знаннях про здоров’я має зв’язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров’я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов’язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.ukсамооцінка здоров’ясоціальні детермінанти здоров’яґрадієнттеорія капіталівП’єр Бурдьєкількісні методистаттясамооценка здоровьясоциальные детерминанты здоровьяградиенттеория капиталовПьер Бурдьеколичественные методыself-rated heathsocial determinants of healthgradienttheory of capitalsPierre Bourdieuquantitative methodsArticle