Масенко, Лариса2019-10-072019-10-072001Масенко Л. Т. Ні, правда для неї ніколи не була тільки словом : до 130-річчя від дня народження Лесі Українки / Лариса Масенко // Урок української. - 2001. - № 2. - С. 4-7.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16338Останній задум драматичної поеми Лесі Українки, записаний з її слів матір'ю, сповнений глибокої символіки. Грецький учений Теокріт живе разом із сім'єю в передмісті Олександри в добу, коли тут остаточно утвердилося християнство й релігійні фанатики почали нищити давньогрецькі бібліотеки, вважаючи їх поганськими. Теокріта ув'язнено за слова' “Нема рабів Божих — єсть і повинні бути люди, вільні тілом і духомТ Сусіда Теокріта приходить до його дітей і попереджає їх. що батька ув'язнено і войовничі фанатики скоро прийдуть до них у дім, щоб знищити всі папіруси як “єретичне", “поганське* писання. Діти Теокріта, сімнадцятирічний хлопець і п’ятнадцятирічна дівчинка, відбирають найцінніші манускрипти, вночі ідуть за місто і ховають їх у піску в пустелі. Сходить сонце. Діти стають на коліна і молять бога сонця Геліоса вберегти їхні скарби: Може, настануть кращі часи. Може, колись хтось знайде ті скарби — і дізнається великої мудрості; "Геліосе!Рятуй наші скарби! Тобі і золотій пустині доручаємо їх!”2ukдраматична поемаЛеся УкраїнкасимволікастаттяArticle