Титенко, НаталяШпильчин, Віталій2019-09-302019-09-302019Титенко Н. С. Дискримінація мутацій iw2 та iw3, що викликають зміну фенотипу за восковою осугою, за допомогою IRAP- та REMAP-технологій / Титенко Н. С., Шпильчин В. В. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. - 2019. - Т. 2. - С. 32-39.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16302Раніше було встановлено, що зміна прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги пов’язана з мутаціями у двох генах: мутація Iw3→iw3 призводить до перетворення морфотипу "зелена рослина" на морфотип "зелений колос – блакитне листя", мутація Iw2→iw2 – до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина". Метою дослідження було з’ясувати, яка саме мутація – Iw3→iw3 чи Iw2→iw2 – є критичною для зміни фенотипу амфідиплоїда Авротіка "зелений колос – блакитне листя" на "блакитна рослина". Щоб з’ясувати, чи має хромосома 1В (ген Iw3) якийсь стосунок до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина", здійснили пошук поліморфізмів у зразках гібридів F1 від схрещування рослин Авротіки 2 (Авротіка 2 зелена х Авротіка 2 блакитна) та рослинах вихідного компонента схрещування Авротіки. Аналіз провели, використовуючи методику із застосуванням молекулярних маркерів IRAP та REMAP, а також модифікацію методу REMAP. Результати ампліфікації ДНК рослин Авротіки та її гібридів F1 з сортом Аврора з праймерами, підібраними для реалізації методів IRAP та REMAP, дали змогу зіставити поліморфізм, наявний у спектрах ампліконів, з різницею в градації ознаки наявність/відсутність воскової осуги. Встановлено, що хромосома 1В (ген Iw3) не задіяна в перетворенні морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина".Aim. Previously, it was found that a change in the manifestation of glaucousness trait is associated with mutations in two genes: the mutation in Iw3→iw3 results in the transformation of the morphotype "green plant" to the morphotype "green spike, blue leaves", and the mutation Iw2→iw2 results in the transformation of the morphotype "green spike, blue leaves" to the morphotype "blue plant". The aim of the study was to find out which mutation, Iw3→iw3 or Iw2→iw2, is crucial for the change of the amphidiploid Aurotica phenotype from "green spike, blue leaves" to the "blue plant". Methods. Visual assessment of plants, PCR analysis using IRAP and REMAP methods. Results. In order to determine whether chromosome 1B (gene Iw3) has any relation to the transformation of the morphotype “green spike, blue leaves” to the morphotype “blue plant”, polymorphisms detection in F, hybrids from the crossing of Aurotica 2 plants (Autotika 2 green x Autotika 2 blue) and plants Aurotica 2, which were used to obtain F hybrids, and in the next generation from self-fertilization segregation for two phenotypes: "green" and "green spike, blue leaves" was observed. The analysis was carried out using IRAP and REMAP methods, as well as the modification of the REMAP method. In REMAP modification of the method sequence of SSR locus with a known chromosome localization was used as the second primer. Results of DNA amplification of Aurotica plants and Aurora х Aurotica F hybrids using IRAP and REMAP primers allowed to compare the polymorphism available in the spectra of the amplicons, with a difference in the gradation of the glaucousness trait. Conclusions. Chromosome 1B (Iw3 gene) is not involved in transformation of morphotype "green spike blue leaves" into morphotype "blue plant". Change in manifestation of the trait from "green spike blue leaves" to "blue plant" is the result of mutation gene Iw2→iw2, localized on chromosome 2D. Identified polymorphism for IRAP spectra was not linked with mutation Iw2→iw2, which results in the transformation of morphotype "green spike blue leaves" to morphotype "blue plant". REMAPCAn transposone activity was identified in observation of gene Iw2 on 2D chromosome, and it was not identified for gene Iw3 on chromosome 1B.ukпшеничний амфідиплоїдвоскова осугафенотипна мінливістьIRAPREMAPстаттяwheat amphidiploidglaucousnessphenotypic variabilityIRAPREMAPArticle