Чадюк, Марія2026-05-142026-05-1420251112663-76422707-4463https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/39472http://doi.org/10.35433/philology.2 (105).2025.259-271The article is devoted to studying linguistic means of clickbait in the headlines of YouTube channels TSN and 24 Channel – the most popular news sources on YouTube, according to the USAID-Internews study "Ukrainian Media, Attitudes and Trust in 2024". To achieve this aim, the author analyzes how social networks as channels of spreading information influence the way news is presented, in particular, the importance of the message's virality. Clickbait is considered as a way to achieve it. The work analyzes various definitions of clickbait and its correlation with other related terms, such as sensationalism and tabloidization, and indicates the main approaches to clickbait research by scientists worldwide. Much attention in the study is devoted to the systematization of clickbait features, identified by various scientists, determining linguistic means that are most often considered to be clickbait indicators, and analyzing Ukrainian scientists' research on clickbait. The practical part of the article presents the linguistic means of clickbait, which are divided into means that create information incompleteness in headlines and intensifiers. Other linguistic means include graphic ones (exclamation marks, emojis, capitalization), generalizations, imperative forms of verbs, and clichés that appeal to the news values. It was found that to create informational incompleteness of headlines, journalists use interrogatives and ellipsis, forward reference (the means of which include not only pronouns, but also some adverbs, particles, nouns with a broad meaning, substantivized adjectives, numerals, the adjective new, and in some cases – common names) and mention of reaction, which allows journalists to avoid reporting the event. Intensifiers include means that add power to the headline's message.Статтю присвячено специфіці мовних засобів клікбейтності в заголовках ютуб-каналів ТСН і 24 каналу – найбільш популярних джерел новин у ютубі, згідно з дослідженням USAID-Internews "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році". Для цього проаналізовано вплив соціальних мереж як каналів поширення інформації на спосіб представлення новин, зокрема необхідність урахування віральності повідомлення. Клікбейт розглянуто як спосіб досягнути віральності. У праці з’ясовано різні визначення поняття клікбейт, його кореляцію з іншими пов’язаними термінами, як сенсаційність і таблоїдизація, указано основні напрями дослідження клікбейту науковцями. Велику увагу в студії присвячено систематизації рис клікбейту, виокремлених різними науковцями, установленню тих засобів, які найчастіше зараховують до маркерів клікбейту, й аналізові стану вивчення клікбейту на матеріалі української мови. У практичній частині статті наведено мовні засоби клікбейту, які розподілено на засоби, що творять інформаційну неповність заголовків, та інтенсифікатори. До інших мовних засобів зараховано графічні (знаки оклику, емодзі, написання слів великими літерами), узагальнення, наказові форми дієслів та кліше, що апелюють до критеріїв новинної вартості. З’ясовано, що для творення інформаційної неповності заголовків журналісти використовують питальні та незакінчені речення, тактику натяку (до засобів якої зараховуємо не лише займенники, а й деякі прислівники, частки, іменники з широким значенням, субстантивовані прикметники, числівники, прикметник новий, а в деяких випадках – загальні назви) та наведення реакції, що дає змогу уникнути повідомлення про подію. До інтенсифікаторів належать засоби, які посилюють повідомлення заголовка.ukклікбейтютубзаголовокмедіадискурсновинивіральністьсенсаційністьстаттяclickbaitYouTubeheadlinemedia discoursenewsviralitysensationalismArticle