Комаха, ЛарисаКолотілова, Наталія2022-12-132022-12-132021Комаха Л. Г. Особливості розвитку логіки початку ХХ та ХХІ ст. / Л. Г. Комаха, Н. А. Колотілова // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. - 2021. - Т. 34, № 2. - C. 14-19.https://doi.org/10.18372/2412-2157.34.16307https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24347У статті досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці насамперед у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою, підґрунтя чого було закладене в працях другої половини ХІХ ст. У результаті ми отримали величну будову сучасної формальної логіки. На початку теперішнього століття розвиток логіки стимулюється насамперед запитами освіти, що в другій половині ХХ ст. обумовило критику формальної логіки й розробку неформальної логіки, яка привернула увагу широких кіл науковців і здобувачів освіти. На сьогоднішній день формальна й неформальна логіки об’єднують свої зусилля в розробках аргументативної проблематики як у напрямі побудови загальної теорії, так і в дослідженнях аргументацій у різних типах дискурсів, а також у межах комп’ютерних наук.В статье исследованы особенности развития логики в начале ХХ и XXI веков. Продемонстрировано, что начало прошлого века характеризовалось существенными сдвигами в логике прежде всего в научном ракурсе благодаря разработке формализованных языков и тесной связью с математикой, основы чего были заложены в трудах второй половины XIX в. В результате мы получили величественное строение современной формальной логики. В начале нынешнего века развитие логики стимулируется прежде всего запросами образования, обусловившими во второй половине ХХ в. критику формальной логики и разработку неформальной логики, привлекшими к ней внимание широких кругов ученых и соискателей образования. На сегодняшний день формальная и неформальная логики объединяют свои усилия в разработках аргументативной проблематики как в направлении построения общей теории, так и в исследованиях аргументации в различных типах дискурса, а также в рамках компьютерных наук.The relevance of the study of the peculiarities of the development of the logic of the early XX and XXI centuries is due to the basic shifts within this science, which led to the majestic setof modern logic. The aim and tasks of the study areto compare the trends of logic in the early XX and XXI centuries to have the deep philosophical understanding of logic specifics as a field of scientific knowledge and academic discipline. Research methods sarehistorical and comparative methods, as well as generalization and arrangement as techniquesof scientific knowledge. Research results. It was reviewed the definition of logic as science in the works of G. Frege, J. Hintikka, J. Łukasiewicz, B. Russell, G.H. von Wright, and others, which led to the flourishing of formal logic in the XX century; the critique of formal logic in the new rhetoric; the incipience of informal logic in response to educational demands. Discussion. The issue of the subject of logic, the interconnectionbetween formal and informal logic is being actively discussed both in the domestic logical and philosophical thought (Y. Shramko, O. Shcherbyna, and others), and recognized by experts in the field of logic and argumentation theory (F.H. van Eemeren, D. Gabbay, L. Groarke and others). Conclusions. The beginning of the last century was characterized by significant shifts in logic, primarily in the scientific perspective due to the development of formal calculi and a close connection with mathematics. At the beginning of the present century, the development of logic was stimulated primarily by the demands of education, which in the second half of the XX century led to a critique of formal logic and the development of informal logic. Currently, formal and informal logics combine their efforts in the development of argumentative issues both in the direction of constructing a general theory and in the study of argumentation in different types of discourses, as well as within computer science.ukлогікаформальна логіканеформальна логікатеорія аргументаціїміркуваннялогічна формаправильністьаргументаціядоведеннявивідстаттялогикаформальная логиканеформальная логикатеория аргументациирассуждениелогическая формаправильностьаргументациядоказательствовыводlogicformal logicargumentation theoryreasoninglogical formvalidityargumentproofinferenceArticle