Демчук, Руслана2024-10-222024-10-222013Демчук Р. В. Софія Київська як ієротопічний проект / Демчук Р. В. // Софійські читання : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції "Християнські святині - скрижалі Вічності, Мудрості й Краси: нові грані пізнання", (м. Київ, 26-27 травня 2011 р.) / редкол.: Ганзенко Л. Г. та ін. ; Нац. заповідник "Софія Київська". - Київ : АДЕФ-Україна, 2013. - C. 49-54.978-966-187-205-8https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31924Наше дослідження – в контексті ієротопії, нового наукового напрямку, запропонованого російським візантологом О. Дідовим, котрий розробив спеціальну термінологію та категоріальний апарат, де ієротопія позиціонується і як створення сакральних просторів, розглянуте в якості особливого виду творчості, і як спеціальна царина культурологічних досліджень, у полі якої виявляються та аналізуються приклади даної творчості (у автора - "історичних досліджень", хоча, безумовно, - міждисциплінарних, бо предметом ієротопії є неречовий сакральний простір як специфічне джерело, що загалом не вписується в межі певної наукової дисципліни) [7, с. 11-12]. Термін "ієротопія" створений автором шляхом поєднання двох термінів: "ієрос" - священний та "топос" – місце. Наскільки нам відомо, в Україні дослідження в цьому напрямі здійснюють Ю. Завгородній та М. Нікітенко. Сам О. Лідов, щодо витоків аналізу сакрального простору, посилається на М. Еліаде, автора терміну "ієрофанія", дослівно "священне явлення". Проте ми можемо до попередників ідеї ієротопії долучити М. Хайдеггера, який застосовував термін "священна округа" для позначення цього ж таки явища [11, с. 75].ukієротопіясакральний простірієрофаніясакралізація просторухрамова свідомістьСофія Київськаієротопія барокового періодуматеріали конференціїConference materials