Чайковська, Валерія2024-03-142024-03-142012Чайковська В. В. Пам'ятаю голоси улюблених актрис / Валерія Чайковська // Кіно-Театр. - 2012. - № 1. - С. 33-36.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28265...Там, у тих студійних роках, залишилось багато дорогих людей. Я пам’ятаю голоси моїх улюблених актрис Ольги Кусенко, Поліни Куманченко, Нонни Копержинської (знаю, що таких голосів у природі вже не буде). Голос дорогого Аркадія Євгеновича Гашинського я впізнаю по радіо в будь-якому спектаклі. Пам’ятаю незабутній сміх Миколи Яковченка і дзвінкий, наче кришталь, голос молоденької Наталі Лотоцької... Ні, неможливо всіх назвати. Нині багатьох уже нема. Але там вони живі, молоді, щасливі життям, театром. Я пам’ятаю про них, дякую їм за все і думаю: якщо щось добре і потрібне проросло в мені, то тільки завдяки їхній любові... Критик Р. Кречетова свого часу писала про режисера Анатолія Ефроса: "У нього ніби є свій особливий секрет розкріпачення акторської психіки, виховання в актора творчої сміливості і навіть секрет якогось нагнітання талановитості в ньому..." Властивість формувати талант актора і його виконавський стиль мають ті режисери і ті театри, в яких існує чітко визначена естетико-стильова ідея, котра витікає передусім із світоглядного напрямку творчості. Найчастіше саме такі театри спроможні утримувати акторські студії, передавати творчій молоді власну формулу життя на сцені. При театрі ім. І. Франка такий навчальний заклад було засновано 1936 року, й існував він чотири десятиліття. На жаль, історія студії, цікава практика ї ї викладачів-франківців, досягнення випускників у професійному житті не зафіксовані нашим театрознавством. Статтю актриси Київського ТЮГу, заслуженої артистки України Валерії Чайковської, що перед вступом до театрального інституту закінчила нашу студію, замовила їй дирекція театру ім. Франка. Цей етюд варто прочитати, аби зрозуміти, скільки ми втрачаємо, не цікавлячись стежками, якими молодь приходить на сцену. Мав рацію автор парадоксального визначення: "Стиль — це сама людина. Звісно, якщо у цієї людини є свій стиль". Щодо чарівної Валерії, вона та її творчість — це єдиний сплав краси, благородства, жіночості і настрою, де радість і сум переплелися. Актриса витонченого духовного існування на сцені, вона і в літературній царині говорить мовою зачарованої душі. Валерій Гайдабураukтеатрі ім. І. ФранкаВолодимир Сергійович ЛизогубАнатолій Никифорович СкибенкоМикола Олександрович ДосенкоДмитро Олександрович Алексідзе"Антігона"Аспасія ПапатанасіустаттяArticle