Диса, КатеринаНайдух, Юлія2021-07-122021-07-122021https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20279Робота присвячена дослідженню меланхолійних емоцій української інтелігенції зламу XIX-XX ст. в Російській імперії. У контексті європейських явищ розглядається зв’язок між настроями даної соціальної групи та західними віяннями. Особливу увагу приділено декадансу як одному з найбільш вживаних концептів доби, пов’язаних із кризовими емоціями. Його несприйняття в українському середовищі кін. XIX - поч. XX ст. створює ризик передчасних оцінок емоційного фону суспільства. Тож на причинах і витоках негативної рецепції декадансу зосереджено дослідницький фокус. На основі епістолярію семи українських інтелектуалів, зокрема Миколи Лисенка, Ольги Косач (Олени Пчілки), Михайла Косача, Лариси Косач (Лесі Українки), Євгена Чикаленка, Бориса Грінченка і Трохима Зіньківського, представлено палітру меланхолійних почуттів української інтелігенції зламу XIX-XX ст. Аналізуються чинники, вияви та особливості кризових емоцій у порівнянні з російськими та європейськими. Окрему увагу зосереджено на нервовості як домінантній емоції української інтелігенції.ukдекадансмеланхоліяукраїнська інтелігенціяукраїнське середовищеепістоляріймагістерська роботаOther