Бажал, Юрій2009-10-232009-10-231993Бажал Ю. М. Еволюційна парадигма економіки перехідного періоду / Ю. Бажал // Економіка України. - 1993. - № 8. - С. 3-11.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/507Розробляючи проекти трансформації суспільства в ринкову соціоструктурну систему, перш за все треба чітко визначитися щодо методологічної парадигми таких перехідних процесів. Як свідчать політико-економічні події в Україні, це питання сьогодні не є очевидним як в теорії, так і у практиці. Ha периферії пошуків опинився один з найважливіших висновків західної соціології, згідно з яким головна відміна капіталізму від того, що у нас називалося соціалізмом, пов'язана насамперед не з формами власності, а полягає в тому, що ці суспільні конструкції є нетотожними і протилежними за панівним у них ментальним уявленням про організаційні форми розвитку суспільства1. Конструкції цих двох типів соціумів виходять з двох різних парадигм, які на початку сторіччя дістали назви, відповідно, «генетичної» та «телеологічної». Перша визнає, що суспільство має свої внутрішні механізми самоорганізації та саморозвитку шляхом природної еволюції. Друга — відстоює тезу, що суспільство буде більш динамічним і ефективним, коли побудувати його як машину, і окремі люди можуть бути водіями цієї гігантської «машини» та керувати країною як єдиною фабрикою. Сучасні розвинуті країни обрали генетичну, чи еволюційну, парадигму розвитку, а країни так званого «соціалістичного табору» та фашистські режими — телеологічну.ukекономіка перехідного періодуArticle