Швець, Юлій2024-03-152024-03-152012Швець Ю. Ю. Дуель заблуканих / Юлій Швець // Кіно-Театр. - 2012. - № 1. - С. 2.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28281Гоголівський "Вій", будучи грандіозним витвором нашого великого земляка, зберігав, зберігає і, ймовірно, завжди зберігатиме якусь неймовірну таємницю. Сприяють цьому і фабульна нелінійність, і те, що автор зазирає в безодню вічного конфлікту так глибоко, як тільки можна, і відкриває там не глухий морок, а сліпуче сяйво, яке висвітлює одвічну проблему "жіночо-чоловічих" стосунків (хоча цим не вичерпується весь зміст повісті) гранично гостро, жагуче-драматично, провокативно. Назва спектаклю відрізняється від першоджерела, і це, мабуть, не випадково: для буденної свідомості "відьма" істота більш знакова, більш зрозуміла, ніж "вій". Услід за Гоголем, вистава погоджується з основним догматом віри: жінки, точніше, їхня "гостра" краса є найбільш витонченим знаряддям Сатани, і вже якщо він підчепить на її естетичний гачок, то не позбудешся його до смерті - всього лиш за одну мить у вир з голови до п’ят затягне. Тільки зачепить такою красою - і прокинеться біс, який до пори до часу дрімає у кожному, і прощавай - пропала людина православна. І тому більше, ніж умоглядних "віїв" (волохато-вухато-приземкуватих), краси матеріальної (жіночої бездушної) слід остерігатися, стверджує спектакль.ukА. ЛебідьЮлія Селіванова"Відьма""Театр для людей"Микола ГогольІгор МихальченкостаттяArticle