Сусська, Ольга2020-05-082020-05-082019Сусська О. О. Методологічна антиномія універсалізації та диференціації у вивченні дискурсу мас-медіа / О. О. Сусська // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. - 2019. - Вип. 81. - С. 27-33.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17263У статті розглянуто проблему використання антиномії універсалізації та диференціації як важливих методологічних підходів до вивчення метадискурсу масової комунікації. Використовуючи як найбільш популярний загальнонауковий метод системний аналіз, науковці не завжди оцінюють всю повноту його можливостей і прихованих у ньому неантогоністичних суперечностей (антиномій). Однією з таких глибинних методологічних антиномій є неантогоністичне протистояння універсалізації та диференціації. Зокрема, розглянуто, як ця антиномія справджується та реалізується у вивченні дискурсу мас-медій як сукупності медіакомунікаційних практик.The article deals with the problem of using the antinomy of universalization and differentiation as important methodological approaches to the study of metadiscourse of mass communication. Using as the most popular general scientific method system analysis, scientists do not always appreciate the fullness of its capabilities and hidden in it non-anthonic conflicts (antinomies). One of these in-depth methodological antinomies is the non-anthonic conflict of universalization and differentiation. In particular, the purpose of this article is to consider how this antinomy is true in the study of the mass media discourse as a set of media communications practices. The generalization meaning of the differentiation methodology, which is realized in many sciences in the differential approaches that (as they do) lie on the surface, is mainly due to the pragmatism and influence of the empiric. This leads to inhibition and limitation of the use of multidisciplinarity, excessive accentuation of the practical application of researched results. In procedures for the development of multiple characteristics of communication spaces in the "knowledge society" meta-journalism is born as a model of the classical journalistic process, which, in a globalized space, not only brings together its representatives irrespective of state borders and geographical distances, but at the same time gives the opportunity for privacy and the creation of small networks and small groups. Similarly, it is important that, among the theoretical postulates of system analysis, it is possible to implement, with the greatest consistency and completeness, one of the main functions of scientific theory – integrating, which allows combining into a single scientific system all the diversity of theoretical and empirical data, giving them a systematic and in-depth interpretation.В статье рассматривается проблема использования антиномии универсализации и дифференциации как важных методологических подходов к изучению метадискурса массовой коммуникации. Используя как наиболее популярный общенаучный метод системный анализ, ученые не всегда оценивают всю полноту его возможностей и скрытых в нем неантагонистических противоречий (антиномий). Одной из таких глубинных методологических антиномий является неантагонистическое противостояние универсализации и дифференциации. В частности, рассмотрено, как эта антиномия подтверждается и реализуется в изучении дискурса масс-медиа как совокупности медиакоммуникационных практик.ukмас-медіакомунікаціїметодологіясоціологіямедіадискурсстаттяmass mediacommunicationmethodologysociologymedia discourseмасс-медиакоммуникацияметодологиясоциологиямедиа-дискурсArticle