Яковлєв, МаксимКупка, Олександр2024-07-112024-07-112023Яковлєв М. В. Постінформаційне суспільство як концепт політологічних студій: виклики і перспективи концептуалізації для дослідження міжнародних відносин / М. В. Яковлєв, О. В. Купка // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2023. - № 42. - С. 178-185. - https://doi.org/10.32782/apfs.v042.2023.302415-7295https://doi.org/10.32782/apfs.v042.2023.30https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/30454The article examines the difficulties of conceptualizing the concept of "post-information society" in general and for the purposes of political science research of international relations in particular. Differences in the understanding of this concept by scientists indicate that it is perceived as the next stage that comes after the information society, but there is no consensus on what the future of humanity will be – a post-information, network, or some completely different, for example, smart-society. There are also ongoing discussions about whether it is correct to talk about the existence of an information society today, since, for example, the concept of a knowledge society might better reflect the features of the modern era. Problems with the conceptualization of the concept of "post-information society" may also lie in the understanding of the nature of information itself, which, over time, acquires new forms and changes its role in society. At the same time, in addition to the purely temporal understanding of the post-information society as the one that follows the information society, this concept can be understood as a set of ideas and research experience, attempts to (re)interpret meanings and it has its own scientific value, thus the postinformation society does not necessarily have to denote a new era. The concept of "post-information society" has its heuristic potential because it enables researches to integrate the ideas and experience of (re)interpretation of transformational processes associated with changes in the role and meaning of information in society, and if it is conceptualized correctly for the needs of applied research, it can significantly improve our understanding of various political processes one the international arena, namely: it can help conduct a comparative analysis of how different countries respond to information challenges, how they are preparing (if they are doing so at all) for the transition to a post-information society, what challenges of such a transition require joint efforts at the regional and global levels (as well as answering the question – in which specific fields), research of processes on the international arena in their political dimension will help us understand the nature of current and future geopolitical competition, claims for regional or global dominance, etc.У статті розглядаються труднощі, що виникають при спробі концептуалізувати поняття "постінформаційне суспільство" в цілому, а також для цілей політологічних досліджень міжнародних відносин зокрема. Розбіжності у розумінні вченими цього поняття вказують на те, що його сприймають як наступний етап після інформаційного суспільства, однак без консенсусу щодо того, яким сáме буде людство майбутнього – постінформаційним, мережевим, чи якимось абсолютно іншим, приміром smart-суспільством. Також тривають дискусії щодо того, чи коректно говорити про існування інформаційного суспільства, оскільки, приміром, концепція суспільства знань краще відображає особливості епохи сучасності. Проблеми з концептуалізацією поняття "постінформаційне суспільство" можуть також критися у розумінні природи самої інформації, яка з часом набуває нових форм і змінює свою роль у суспільстві. Разом з тим, окрім суто темпорального розуміння постінформаційного суспільства як такого, котре слідує за інформаційним, під цим поняттям можна розуміти сукупність ідей та дослідницького досвіду, спроби (ре)інтерпретації смислів та ціннісний потенціал, відтак постінформаційне суспільство необов’язково має позначати нову епоху. Евристичний потенціал поняття "постінформаційне суспільство" полягає у можливості інтегрувати в ньому ідеї та досвід (ре)інтерпретації трансформаційних процесів, пов’язаних зі змінами ролі та значення інформації у суспільстві, а за умов його коректної концептуалізації для потреб прикладних досліджень, може допомогти кращому розумінню різних політичних процесів на міжнародній арені, а саме: порівняльному аналізу того, як різні країни реагують на інформаційні виклики, як вони готуються (якщо готуються) до переходу до постінформаційного суспільства, які виклики такого переходу потребують поєднання зусиль на регіональному та глобальному рівні (а також – в яких конкретних галузях), дослідження процесів на міжнародній арені в їх політичному розрізі допоможуть краще зрозуміти природу нинішньої і майбутньої геополітичної конкуренції, претензій та регіональне чи глобальне домінування тощо.ukінформаційне суспільствопостінформаційне суспільствоконцептологіяполітична концептосфераконцепти політичної наукиміжнародні відносиниметодологія політичної наукистаттяinformation societypostinformation societyconcepts’ studiespolitical concepts’ spherepolitical science conceptsinternational relationsmethodology of political scienceArticle