Бондаревська, Ірина2015-07-082015-07-082011Бондаревська І. Естетика як навчальна дисципліна: концепції та рецепції // Філософська освіта в Україні: історія і сучасність : [колективна монографія / Ткачук М. Л. ... [та ін.] ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [Аграр Медіа Груп], 2011. - с. 379-404.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/5015Естетика є проблемною дисципліною у системі сучасної філософської освіти з огляду на нескінченні спроби довести її теоретичну хибність та очевидну неспроможність реалізувати істотні для неї культурні (освітні) функції. Згадаймо, що слово "естетика" вже давно викликає стандартні конотації - прекрасне, вишукане, елітарне, тобто, звично мислиться не тільки як філософська наука, а й як культурний проект. Естетика формувалась як складова модерної культури, коли "мистецтва" ставали "Мистецтвом" (специфічною сферою виробництва й оцінок), а соціальна легітимація та сакралізація останнього потребували певних теоретичних аргументів. Культурна ангажованість естетики, у цілком просвітницькому сенсі, створювала підстави для очікувань, що ця дисципліна має досліджувати знання про "досконалість чуттєвого пізнання"(О. Баумгартен), а отже, теоретично забезпечувати "виховання почуттів" у найширшому сенсі. Така просвітницька настанова цілковито відповідала радянській політиці у сфері мистецтва та наук про мистецтво; останні мусили виконувати певну роль у перетворенні соціальної дійсності: "формувати", "розвивати" та "стверджувати ідеали".ukестетикаaestheticsнавчальна дисциплінаосвітапідручники з естетикиХХ ст.УкраїнаҐордон Ґрехемрозділ монографіїArticle