Швець, Юлій2023-11-302023-11-302023Швець Ю. Ю. Вбити час – вирватись із замкненого кола / Юлій Швець // Кіно-Театр. - 2023. - № 5. - C. 15-16.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27400У режисерському баченні Ірини Ципіної "танго на одну дію" просякнуте відчуттям гострої кризи важливих соціальних інституцій – держави, сім’ї; воно предметно відображає порушення генетичних, географічних та духовних зв’язків між людьми й поколіннями. "Танго жінок" перетворюється в алегорію країни, в історію неврозу людей, які колись залишили країну, а тепер навіть перед "обличчям вічності" не можуть вирватись із полону нав’язаних чужими культу- рами стереотипів. Строго кажучи, "танго" Першого театру навряд чи можна назвати проривом в розкритті "емігрантської" теми, однак фінальні репліки "це моє життя" молодих жінок, які споглядали чужу драму, ставлять неочікувано болісний акцент на "вічному поверненні" до "вічних помилок"… Метафорична лялька на старому грамофоні у фокусі сценічного світла механічно обертатиметься, поки не ослабне заведена пружина – не в силах заглянути в майбутнє, обірветься й сюжет. "Кольори". Танго на 1 дію за п’єсою Павла Ар’є.ukхронологія поколіннянетрадиційний сексдивна жінкаМаріяколишня українкаалегорія країнивічне поверненнястаттяArticle