Ярошенко, ТетянаЧуканова, Світлана2025-08-142025-08-142025Ярошенко Т. О. Принципи FAIR у науці: формування компетенцій для належного управління даними досліджень / Тетяна Ярошенко, Світлана Чуканова // Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. - 2025. - Т. 8, № 1. - C. 223-248. - https://doi.org/10.31866/2617-796X.8.1.2025.3355552617-796X2618-0049https://doi.org/10.31866/2617-796X.8.1.2025.335555https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/36034The increase in the volume and importance of research (scientific) data has led to the emergence of relevant policies, standards and infrastructures, in which proper and controlled data management plays an important role. The purpose of this article is to summarise the main concepts and trends in the field of research data management, analyse relevant international experience and the basic requirements for knowledge and skills for specialists working in the field of data management at universities and scientific institutions.The research methodology is based on the application of analysis and synthesis methods, which made it possible to achieve the stated goal of the article and obtain reasonable conclusions. Theoretical methods of analysis and comparison helped to study the state of the problem under investigation, clarify the essence of key concepts, and determine the structure of competencies of research data management specialists. Scientific novelty of the results obtained. The paper systematises the main trends, policies and standards regarding the principles of research data management, given the challenges of open access and open science; based on international experience, it identifies the main requirements for data management specialists that should be taken into account in scientific practice in general and in educational programmes in particular.Results and conclusions. Attention is drawn to the radical transformation of modern scientific communication, given the need to disclose publications on research results and the data itself. The importance of managing research data at all stages of its life cycle and the need for appropriate professional training of specialists in this field, both within formal education and through lifelong learning, is emphasised. A comprehensive structure of key competencies necessary for effective data management according to FAIR principles throughout the research life cycle is presented, including understanding data types and formats, data management planning methodologies, knowledge of relevant information technologies, and the legislative and regulatory framework.Equally important is knowledge of the relevant subject area, interpersonal communication skills and related personal characteristics, learning and advocacy skills. There are still relatively few research data management specialists in Ukraine with specialised data qualifications; most have been trained on the job and through targeted professional development (massive open online courses, seminars, webinars, etc.). There is still no professional standard for such specialists (although one is currently being developed), and there is a lack of specialised educational programmes. The development of professional standards for data management specialists, as well as relevant formal and informal education programmes with the participation of various stakeholders (universities, scientific institutions, libraries), and the creation and operation of appropriate infrastructure, in particular centres of competence in the field of research data management and data repositories, will contribute to the effective implementation of open science and proper research data management.Збільшення обсягів і важливості дослідницьких (наукових) даних зумовлює появу відповідних політик, стандартів, інфраструктур, у яких важливу роль відіграє належне та контрольоване управління даними. Мета статті– узагальнити основні поняття й тенденції у сфері управління дослід-ницькими даними, проаналізувати відповідний міжнародний досвід і основні вимоги до знань та навичок для фахівців, які працюють у сфері управління даними в університетах і наукових установах.Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні методів аналізу й синтезу, що дало змогу досягти окресленої мети статті й отримати обґрунтовані висновки. Теоретичні ме-тоди аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять і визначити структуру компетентностей фахівців з управління дослідницькими даними. Наукова новизна отриманих результатів. У роботі систематизовано основні тенден-ції, політики, стандарти щодо принципів управління дослідницькими даними з огляду на виклики відкритого доступу й відкритої науки; на основі міжнародного досвіду визначено основні вимоги до фахівців з управління даними, які варто врахувати в науковій практиці загалом і в освітніх програмах зокрема. Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію сучасної наукової комуні-кації, зважаючи на потребу відкривати не тільки публікації про результати дослідження, а й самі дані. Наголошено на важливості управляти даними дослідження на всіх етапах його життєвого циклу, а також на потребі відповідної професійної підготовки фахівців у цій царині як у межах формальної освіти, так і через навчання впродовж життя. Подано комп-лексну структуру ключових компетентностей, необхідних для ефективного керування да ними за принципами FAIR упродовж усього життєвого циклу дослідження, у томучислі розуміння типів і форматів даних, методик укладання планів управління даними, знання відповідних інформаційних технологій, а також законодавчої та нормативної бази. Не менш важливим є знання відповідної предметної сфери, а також навички міжособистіс-ного спілкування та пов’язані з ними особистісні характеристики, навички навчання та адвокації. ВУкраїні все ще досить небагато фахівців з управління дослідницькими да-ними, які мають спеціальну кваліфікацію щодо даних. Більшість з них навчалася «на ро-боті» й через цільовий професійний розвиток (масові відкриті онлайн-курси, семінари, вебінари тощо); усе ще немає професійного стандарту такого фахівця (хоча його почали розробляти); бракує спеціальних освітніх програм. Розроблення професійного стандарту фахівця з управління даними, а також відповідних навчальних програм формальної і не-формальної освіти за участю різноманітних учасників (університетів, наукових установ, бібліотек), створення та функціонування відповідної інфраструктури, зокрема центрів компетенції в галузі управління дослідницькими даними, репозитаріїв даних, сприятиме ефективному впровадженню відкритої науки та належного управління дослідницькими даними.ukвідкрита наукавідкритий доступвідкриті даніFAIR-даніуправління даними дослідженьфахівець з управління даними дослідженьстаттяopen scienceopen accessopen dataFAIR dataresearch data managementresearch data management specialistArticle