Мальцева, Катерина2023-01-182023-01-182022Мальцева К. С. Stress perception: A pathway from socio-economic status to health / Kateryna Maltseva // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2022. - № 2. - С. 162-176. - https://doi.10.15407/sociology2022.02.1621563-3713https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24527https://doi.10.15407/sociology2022.02.162Stress research is an important area in medical sociology. Psychosocial stress accounts for negative health outcomes across various physiological systems and can have far-reaching consequences for the organism’s health. Socio-economic status, in its turn, influences the likelihood of stress exposure and how its consequences will be addressed. All in all, there is ample systematic evidence in support of complex associations between socio-economic status, stress and health outcomes. Following a series of discoveries in the biomedical sphere, our understanding of stress became considerably more complex, and the causal mechanisms of this process have become more prominent in research literature over the last few decades. Integration of this new data from biology, genetics and medicine into sociological, anthropological and socio-epidemiological research of stress has changed not only how this research niche conceptualizes and measures stress but also how the role that the society and social structures play in patterned distribution of disease, aging and mortality is understood. Although the link between stress and health is well studied, the mechanisms linking socio-economic status, the stress process and health outcomes have received rather less attention. An online quantitative study (n = 902) carried out in Kyiv during 2020–2021 focused on the question of the SES–stress link in the context of health outcomes. Specifically, the study tested the following propositions: (a) stress affects self-rated health and wellness of individuals; (b) current SES affects individual self-rated health and wellness; (c) individuals from low SES categories face higher current perceived stress levels compared to individuals from higher SES categories; (d) individuals who report having low SES in childhood have higher perceived stress levels during the COVID-19 pandemic compared to their counterparts whose familial socio-economic status was higher when they were children; and (e) having chronic conditions exacerbates individual stress levels.Дослідження стресу є важливим напрямом у медичній соціології. Психосоціальний стрес пов’язаний з несприятливими наслідками для фізіологічних систем і може залишати свої відголоски в організмі в довготривалій перспективі. Соціально-економічний статус своєю чергою впливає на ймовірність зіткнення зі стресором і на те, як індивід зможе побороти наслідки цього зіткнення. Існують рясні систематичні докази як щодо впливу стресу на стан здоров’я, так і щодо складних взаємозв’язків між соціально-економічним становищем, стресом і його наслідками для здоров’я. Завдяки серії відкриттів у біомедичній сфері впродовж останніх десятиліть наше розуміння процесу стресу стало значно більш комплексним, а механізми впливу психосоціального стресу на здоров’я увиразнилися в дослідницькій літературі. Інтеґрація цих знахідок із царини біології, генетики й медицини в соціологічні, антропологічні та соціально-епідеміологічні дослідження стресу змінила те, як ця дослідницька ніша в соціальних науках концептуалізує та вимірює стрес, а також те, як розцінюється роль, що її людське суспільство та його структури відіграють у патернах захворюваності, старіння та смертності. Хоча зв’язок між стресом та станом здоров’я вивчений добре, порівняно мало уваги приділяється питанню сукупності взаємозв’язків між соціально-економічним статусом, процесом стресу та його наслідками для здоров’я. Кількісне дослідження, проведене авторкою в Києві (n = 902) протягом 2020–2021 років на основі онлайн-анкетування, розглядало зв’язки між соціально-економічним статусом та стресом у контексті наслідків для здоров’я. Зокрема, збиралися дані для перевірки таких гіпотез: а) стрес чинить вплив на суб’єктивну оцінку здоров’я та самопочуття індивіда; б) соціально-економічний статус індивіда теж впливає на суб’єктивну оцінку його/її здоров’я та самопочуття; в) у індивідів з нижчим соціально-економічним статусом поточний рівень стресу (згідно з їхніми оцінками) вищий; г) індивіди, які в дитинстві мали нижчий соціально-економічний статус, у момент збирання даних під час пандемії коронавірусу характеризуються вищим рівнем сприйняття стресу, ніж ті, чий соціально-економічний статус у дитинстві був вищим; д) наявність хронічних захворювань у дорослому віці посилює вплив стресу.Исследование стресса является важным направлением в медицинской социологии. Психосоциальный стресс связан с неблагоприятными последствиями для физиологических систем и может оставлять свои отголоски в организме в долгосрочной перспективе. В свою очередь, социально-экономический статус влияет на вероятность столкновения со стрессором и на то, как индивид сможет побороть последствия этого столкновения. Существуют обширные систематические доказательства как относительно влияния стресса на состояние здоровья, так и касательно сложных взаимосвязей между социально-экономическим положением, стрессом и его последствиями для здоровья. Благодаря серии открытий в биомедицинской сфере в течение последних десятилетий наше понимание процесса стресса стало гораздо более комплексным, а механизмы влияния психосоциального стресса на здоровье более четко отображаются в исследовательской литературе. Интеграция этих новых открытий из области биологии, генетики и медицины в социологические, антропологические и социально-эпидемиологические исследования стресса изменила то, как эта исследовательская ниша концеп-туализирует и измеряет стресс, а также то, как расценивается роль, которую человеческое общество и его структуры играют в паттернах заболеваемости, старения и смертности. Хотя связь между стрессом и состоянием здоровья изучена хорошо, сравнительно мало внимания уделяется вопросу совокупности связей между социально-экономическим статусом, процессом стресса и его последствиями для здоровья. Количественное исследование, проведенное автором в Киеве (n = 902) в течение 2020–2021 годов на основе онлайн-анкетирования, рассматривало связи между социально-экономическим статусом и стрессом в контексте последствий для здоровья. Собирались, в частности, данные для проверки следующих гипотез: а) стресс оказывает влияние на субъективную оценку здоровья и самочувствия индивида; б) социально-экономический статус индивида тоже влияет на субъективную оценку его/ее здоровья и самочувствия; в) у индивидов с более низким социально-экономическим статусом текущий уровень стресса (согласно их оценкам) более высокий; г) для индивидов, у которых в детстве был более низкий социально-экономический статус, в момент сбора данных во время пандемии коронавируса характерен более высокий уровень восприятия стресса по сравнению с теми, чей социально-экономический статус в детстве был выше; д) наличие хронических заболеваний во взрослом возрасте усиливает влияние стресса.enstresssocio-economic statusself-rated healthhealth outcomescausal mechanismsquantitative methodsarticleстрессоціально-економічний статуссуб’єктивне здоров’янаслідки для здоров’япричинні механізмикількісні методистресссоциально-экономический статуссубъективное здоровьепоследствия для здоровьяпричинные механизмыколичественные методыArticle