Оганесян, Маргарита2024-06-102024-06-102007Оганесян М. "Колір граната" крізь призму вірменської свідомості. Вірменська народна культура у фільмі Сергія Параджанова "Колір граната" / Маргарита Оганесян // Кіно-Театр. - 2007. - № 4. - С. 20-22.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/29713"Колір граната" - це візуальна ікона, що відсилає нас в інший простір і час. Кожен кадр - то символічний живопис середньовіччя, де реалістичність поступається смислу. Кожен кадр - живописно композиційно досконалий. Це абсолютно автономна конструкція, у якій не можна змінити жодної риси, не зруйнувавши її цілісність. Параджанов зближував кіно з образотворчим мистецтвом і віддаляв його від розповіді. Ного фільми неможливо переказати. Адже зміст не у фабулі, а в будові кадру, кольорі, ракурсі, об’ємі та пластиці. Творча манера С. Параджанова дозволяє розв'язати важке завдання - відтворити епоху без зайвої деталізації тимчасових рис, зняти з неї нашарування, дістатися суті та глибини певного явища. Образ граната у фільмі набуває широкого значення. Гранат - це символ, з яким з давніх часів асоціюється вірменська культура. У перших кадрах з гранатів витікає червоний сік на біле полотно, зображення супроводжується рядками "Я людина, життя і душа якої - муки". Ці слова можуть бути слушно використані для зображення життя вірмен, які, як і українці, страждали століттями, але залишилися живими, попри всі муки, яких їм довелося зазнати.ukСергій Параджанов"Саят-Нова"кіностудія "Вірменфільм"Софіко ЧіаурелістаттяArticle