Потульницький, Володимир2021-10-122021-10-122020Потульницький В. А. Російсько-українські взаємини протягом середньовічної, ранньонової та модерної епох в історіографічно-архівній спадщині Омеляна Пріцака / Володимир Потульницький // Academia. Terra Historiae : студії на пошану Валерія Смолія : у 2-х кн. Кн. 2. Простори історика / відп. ред. Г. Боряк ; Ін-т історії України НАН України. - Київ : [Ін-т історії України НАН України], 2020. - С. 103-116.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21117Застосувавши власну періодизацію життєвих періодів праці Омеляна Пріцака (1919–2006) в різних країнах та його становлення як вченого, автор статті диференціює творчий шлях видатного українського історика, філолога та сходознавця на чотири періоди: довоєнний (1937–1941); німецький (1943–1961); американський (1961–1991); український (1991–1998). Два крайніх періоди – крайовий та репатріаційний – виявляють дещо тотожні світоглядні позиції вченого- патріота. Середущі періоди, як німецький та американський, можна зарахувати до переходового світогляду: у численних наукових працях, написаних у ці роки, два протилежні світогляди (німецького чи американського університетського професора, з одного боку, та українського науковця-емігранта – з іншого), час від часу перехрещуються. Тому при проведенні порівняльного аналізу спадщини вченого різних періодів автор, подаючи власні коментарі, буде керуватися методологічною вказівкою Карла Маннгейма. На думку австрійського та німецького вченого, соціологія історії, котра заснована на історичних джерелах, дуже швидко наштовхується на свою обмеженість, оскільки виявити в джерелах прихований зв’язок можна лише за допомогою залучення коментарів або додаткового матеріалуukОмеляна Пріцакросійсько-українські взаєминистаттяArticle