Koval, DmytroLatsyba, Andrii2026-01-222026-01-2220251112414-9942https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38135https://doi.org/10.18523/2414-9942.11.2025.36-47У статті аналізуються прогрес і результати судової реформи в Україні після Революції гідності через призму взаємодії між ключовими зацікавленими сторонами – громадянським суспільством, державними органами та міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом. Дослідження поєднує аналіз наукової літератури з емпіричними даними, отриманими в результаті інтерв'ю з безпосередніми учасниками процесів втілення реформ після 2014 року. Автори простежують, як вікно можливостей, створене масовими протестами та зміною політичного курсу країни, вплинуло на інституційні перетворення у сфері правосуддя. У дослідженні визначено фактори, що сприяли та перешкоджали впровадженню реформ: з одного боку, суспільний попит на очищення судової системи, активізація громадянського суспільства та підтримка міжнародних партнерів, а з іншого – опір старих еліт, поверхнева прихильність нових політичних акторів до глибоких трансформацій та відсутність належного діалогу між ключовими зацікавленими сторонами. У дослідженні робиться висновок, що успіх судової реформи в Україні є частковим, що свідчить про те, що навіть у сприятливих умовах системні зміни вимагають стійкої політичної волі та ефективної співпраці між внутрішніми та зовнішніми акторами.The article analyses the progress and results of judicial reform in Ukraine after the Revolution of Dignity through the prism of interaction between key stakeholders – civil society, state bodies, and international partners, particularly the European Union. The study combines an analysis of scientific literature with empirical data obtained through interviews with direct participants in the reform processes after 2014. The authors trace how the window of opportunity created by mass protests and a change in the country's political course influenced institutional transformations in the field of justice. The study identifies factors that contributed to and hindered the implementation of reforms: on the one hand, public demand for the purification of the judiciary, the activation of civil society and the support of international partners, and on the other hand, resistance from the old elites, the superficial commitment of new political actors to deep transformations and the lack of proper dialogue between key stakeholders. The study concludes that the success of judicial reform in Ukraine is partial, demonstrating that even in a favorable context, systemic changes require sustained political will and effective cooperation between internal and external actors.enRevolution of DignityUkrainejudicial reformdemocratizationcivil societyEuropean Unionpost-revolutionary transformationsarticleРеволюція гідностіУкраїнасудова реформадемократизаціягромадянське суспільствоЄвропейський Союзпісляреволюційні перетворенняArticle