Котусенко, Віктор2024-09-052024-09-052005Котусенко В. В. Викладання філософії в єзуїтських колеґіумах XVI-XVII століть та Києво-Могилянській академії / Віктор Котусенко. // Україна XVII століття : суспільство, філософія, культура : збірник наукових праць на пошану пам'яті професора Валерії Михайлівни Нічик / Ін-т філософії ім. Григорія Сковороди НАН України ... [та ін.]. - К. : Критика, 2005. - С. 83-107.966-7679-78-0https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31495Цілком імовірно, що ми перебуваємо на порозі несподіваних відкриттів у галузі української філософії XVII століття. Судити про це можна з декількох причин. По-перше, розвиток медієвістики минулого століття в дослідницьких інституціях Європи та Америки виявив, що найцікавіші з сучасної філософської точки зору і дуже маловідомі раніше досягнення, зокрема у метафізиці, логіці, й особливо - семіотиці, лише починаються у XIII—XIV століттях, і на період XV-XVII століття набувають розмаху. Інакше кажучи, виглядає так, що, можливо, кульмінацією латиномовного періоду західноєвропейської філософії було далеко не XIII століття, як загалом уважали раніше, а пізніший період. І хоча у філософії пізнього Середньовіччя, Ренесансу та схоластичних традицій епохи раннього Модерну досі надзвичайно багато білих плям, фундаментальні зрушення у тому, що сучасні історики філософії знають про "другий" схоластицизм XVII—XVIIІ століть, відбулися. По-друге, постмодерні тенденції сучасної філософії впливають на пріоритети істориків філософії, які все частіше віднаходять конгеніальні елементи у перших свідомих антимодерністів - викладачів філософії в освітніх закладах Європи XVI—XVIІІ століть. Особливо багато цікавих для постмодерних дослідників елементів у семіотиці.ukсхоластицизмукраїнська філософіясеміотика схоластівепоха БарокостаттяArticle