Мінаков, Михайло2009-10-192009-10-191999Мінаков М. А. Історико-філософський контекст кантівського поняття віри розуму / М.А. Мінаков // Мультиверсум: філософський альманах / НАН України, Ін-т філософ. ім. Г.С. Сковороди. - Київ: Український Центр духовної культури, 1999. - Вип. 9. - С. 159-181.https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/464Спробам з'ясувати теоретичне значення та роль в історії філософії релігійної філософії загалом, і поняття віри розуму зокрема, вже більше ста років. Першою спробою була моно­графія Ернста Лааса "Місцеположення Канта в історії конф­лікту між вірою та знанням". У цій роботі лише підіймається й окреслюється проблема визначення того місця, яке Кант посів у вирішенні старого конфлікту між вірою і знанням. Але автор влучно вказав на те, що конфлікт знання і віри протягом всієї історії європейської філософії був однією з наскрізних ліній, в якій Канту належить особливе місце. Уся ця історико-філософська тема виражається одним питанням: як знання, тобто філософія, співвідноситься із абсолютно суперечливою знанню вірою? Віру до Канта сприймали як дещо зовнішнє що­до філософії, як свого роду систему додаткових "істин віри", що походять з Одкровення, тобто з надприродного. Своє став­лення філософія визначала, виходячи з чужорідності віри і знання. І відповідно до цього, філософи приставали до одної з трьох позицій у конфлікті: або повна відмова від віри, або пов­не прийняття істин віри, або дещо помірковане намагання примирити віру і знання.ukКант Іммануїлфілософія Кантавіра розумустаттяArticle