Малиш, Ліна2021-11-202021-11-202021Малиш Л. О. Три покоління українців у стратифікаційних ієрархіях: порівняльна перспектива / Ліна Малиш // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2021. - № 3. - С. 21-36.https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.021https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21619У статті аналізуються відмінності у позиціях у стратифікаційних ієрархіях представників різних поколінь. На підставі масивів даних соціологічного моніторингу "Українське суспільство" Інстит уту соціології Н АН У 1995-1997 та 2018-2020 років було виокремлено чотири підвибірки, які презентують три вікові когорти (прабатьків, батьків (виміряних у двох точках) та дітей). Зіставлення їхніх характеристик уможливило поєднання трьох типів дослідницьких дизайнів (крос-секційного, когортного та трендового). Вимірювання позицій у просторі нерівностей здійснювалось із застосуванням трьох груп показників (об'єктивних параметрів, суб’єктивного сприйняття та визнання легітимності стратифікаційних порядків). На цій підставі було сконструйовано три типології (об'єктивна, інтегральна та економічна позиція), структурні елементи яких становили узгоджений високий, середній та низький статуси, а також неузгоджений статус. Було виявлено низку позитивних поколінних змін у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями. З-поміж трьох груп показників, найпомітнішими вони виявились для сприйняття власної позиції у соціальному просторі та визнання ле/ітимності системи нерівності. Міра кристалізації статусних характеристик не мала поколінних відмінностей, хоча характер їх узгодження різнився. У сучасному українському суспільстві було відзначено більші частки осіб на вищих щаблях ієрархій і менші — на нижчих.В статье анализируются различия в позициях в стратификационных иерархиях представителей разных поколений. На основе массивов данных социологического мониторинга "Украинское общество" Института социологии НАНУ за 1995-1997 и 2018-2020 годы были выделены четыре подвыборки, которые представляли три возрастные когорты (прародителей, родителей (измеренных в двух точках) и детей). Сопоставление их характеристик стало возможным благодаря комбинации трех типов исследовательских дизайнов (кросс-секционного, когортного и трендового). Измерение позиций в пространстве неравенств осуществлялось с помощью трех групп показателей (объективных параметров, субъективного восприятия и признания легитимности стратификационных порядков). На их основе были сконструированы три типологии (объективная, интегральная и экономическая позиция), структурными элементами которых были согласованный высокий, средний и низкий статусы, а также несогласованный статус. Был выявлен ряд положительных поколенческих изменений в распределениях индивидов по основным стратификационным иерархиям. Из трех групп показателей, наиболее заметными они оказались для восприятия собственной позиции в социальном пространстве и признания легитимности системы неравенства). Мера кристаллизации статусных характеристик не имела поколенческих различий, хотя характер их согласования несколько разнился. В современном украинском обществе были отмечены большие доли лиц на высших ступенях иерархий и меньшие — на низших.The article analyzes the differences in positions in the stratification hierarchies of different generations. Based on the data of the sociological survey "Ukrainian Society", conducted by the Institute of Sociology of the NAS of Ukraine in 1995-1997 and 2018-2020, four subsamples which represented three age cohorts (grandparents, parents (measured at two points) and children) were formed. Comparison of their characteristics made by combining three types of research designs (cross-sectional, cohort, and trend). The measurement of positions in the space of inequalities carried out with three groups of indicators (objective parameters, subjective perception and recognition of the legitimacy of stratification orders). On their basis, three typologies were constructed (objective, integral and economic position), consisting of an agreed high, medium and low status, as well as an inconsistent status. The study indicated many positive generational changes in the distributions of individuals along the main stratification hierarchies. The most dramatic changes fixed in the people’s perception of their social position and recognition of the legitimacy of the inequality system. There weren’t generational differences in status crystallization, although the links between status characteristics differed somewhat. In modern Ukrainian society, a large proportion of people belonged to the higher levels of hierarchies and smaller ones at the lower.ukпорівняльне дослідженнясоціальна стратифікаціяпоколіннякристалізація статусівстратифікаційна ієрархіястаттясравнительное исследованиесоциальная стратификацияпоколениекристаллизация статусовстратификационная иерархияcomparative studysocial stratificationgenerationstatus crystallizationstratification hierarchyArticle