Самолевська, Ольга2024-03-112024-03-112012Самолевська О. Ю. Про фільм "Катерина Білокур. Послання" / Ольга Самолевська // Кіно-Театр. - 2012. - № 5. - С. 33-34.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/28217Хотілося більше дізнатись про чарівницю з Богданівки, хотілося побачити її, поцілувати натруджені руки. Але Катерини Василівни вже не було на світі. Тоді й виникла ідея створити фільм - поминальну молитву. Ця ідея покликала нас із Льонею Бернадським (тоді ще студентом) у Богданівку та в Яготинську картинну галерею до геніальної майстрині. "Все йде, все минає" - назва одного з тих пам’ятних полотен. Все йде, все минає... Український художник Микола Глущенко залишив свідчення, широко відоме нині: на виставці українського мистецтва в Парижі Пабло Пікассо, зачарований досконалістю робіт української селянки, вигукнув: "Якби вона жила у Франції- її знав би весь світ!". Катерина, яка "гласу вчителя не чула", яка ніяковіла перед ученими людьми, все ж мала вчителів. І це були великі вчителі. Це природа, що її вона називала матір’ю. Це всеосяжна любов до малювання. Це духовність, яка дозволяла їй відчути себе в усьому живому, і все живе - в собі.ukМузей народно-декоративного мистецтвавидавництво "Родовід""Книжка 2011 року"феномен Катерини БілокурМикола Федосійович КагарлицькийстаттяПро фільм "Катерина Білокур. Послання"Article