Свято, Роксолана2024-02-092024-02-092011Свято Р. В. Чорнобиль: (не)можливість втечі / Роксоляна Свято. // Кіно-Театр. - 2011. - № 4. - С. 45-46.1562-3238https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27936Стрічка, анонсована як фільм про перші години після Чорнобильської аварії, невипадково вийшла за декілька місяців до сумнозвісного двадцятип'ятирічного "ювілею". Олександр Міндадзе зумів найважливіше - передати відчуття незримої небезпеки (чим не Бодріярове "прозоре зло"?), що, як відомо, завжди травматичніша, аніж небезпека реальна. Чорнобиль знову перетворюється на метафору - метафору руйнації великої утопії, символ початку кінця соціалістичного устрою (прикметно, що й більшість сучасних істориків говорять про цю аварію як про подію, що прискорила "перебудову", а відтак і розвал СРСР). Але є в цій стрічці і ще один важливий момент. Це - те, що можна б назвати психологією радянської людини, яку Олександрові Міндадзе вдалося дуже точно вловити.ukОлександр МіндадзеЧорнобильська аваріяЧорнобильпсихологія радянської людинистаттяArticle